З окупованого нацистами м. Києв Галина повернулася до батьківської оселі в с. Козинці Бородянського району Київської області, де її розшукав знайомий Борис Міндіч. Військовополоненого-утікача з Дарницького табору родина переховувала в саморобному сховку упродовж декількох місяців. Надалі Галина та Борис стали одними з організаторів 3-го Бородянського партизанського загону. По війні одружилися. У 1992 р. Галина Корпусенко та її батьки Ілля і Варвара Малофії були удостоєні звання «Праведник Бабиного Яру», а в 1996 р. – звання «Праведник народів с ...

Малюнок Євгена Кобитєва із серії «До останнього подиху». У 1941 р. червоноармієць потрапив у полон. У нацистському транзитному таборі для радянських військовополонених та цивільного населення «Хорольська яма» (дулаг-160) на Полтавщині, ризикуючи життям, робив портретні замальовки, які надалі стали основою його художніх робіт. Табір діяв від вересня 1941 р. до вересня 1943 р. Тут перебувало від 40 тис. до 100 тис. оточенців-червоноармійців, а також місцеве єврейське населення. За різними даними в «Хорольській ямі» загинуло від близько 37 тис. до ...

Свідчення мешканців с. Бандурівка Вінницької області про знищення в період із жовтня 1941 р. до червня 1942 р. 169 євреїв, депортованих із Бессарабії та Північної Буковини

Testimony of residents of Bandurivka village of Vinnytsia region about the extermination of 169 Jews deported from Bessarabia and Northern Bukovina in the period from October 1941 to June 1942

Малюнок Зіновія Толкачова із серії «Квіти Освенцима». Військовий художник при Політуправлінні 1-го Українського фронту, документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Аушвіц поблизу польського м. Освенцим. Це один із найбільших табірних комплексів, символ Голокосту. За час існування тут було знищено майже 1,5 млн осіб, зокрема до 1,1 млн євреїв

Drawing by Zіnovii Tolkachov from the series “Flowers of Auschwitz”. A military artist at the Political Department of the 1st Ukrainian Front, ...

Бабин Яр – урочище в м. Київ, якому судилося стати одним із найстрашніших прикладів жорстокості карально-репресивного механізму нацистської окупаційної влади, символом Голокосту в Україні. Від 29 вересня 1941 р., упродовж п’яти діб, у Бабиному Яру було знищено близько 52 тис. київських євреїв. Згодом в урвищі нацисти розстрілювали військовополонених, заручників із числа мирних мешканців, учасників радянського руху Опору, представників Українського визвольного руху. Упродовж двох років тут було знищено понад 100 тис. євреїв, ромів, українців та ...

Нацистський табір у м. Львів був призначений для утримування та дальшого знищення євреїв Галичини через примусову працю. Пізніше сюди відправляли цивільних та військовополонених. За час його функціонування через табір пройшло понад 200 тис. осіб. Гітлерівці ліквідували табір у листопаді 1943 р., винищивши більшість його бранців

The Nazi camp in Lviv was intended to hold and further exterminate Galician Jews through forced labor. Later, civilians and prisoners of war were sent there. During its existence, more than 200,000 people passe ...

Родина Гіммельштейнів, батьки, сестра та близькі родичі Дори Кардовської, була розстріляна нацистами на околицях м. Херсон у 1942 р. Сама ж вона пройшла через концентраційні табори Аушвіц (Польща) та Равенсбрюк (Німеччина). У червні 1945 р. повернулася додому

The Himmelstein family, Dora Kardowska's parents, sister and close relatives were shot dead by the Nazis on the outskirts of Kherson in 1942. She passed through the Auschwitz (Poland) and the Ravensbrück (Germany) concentration camps. In June 1945 she returned home

Проживала в м. Мукачево на Закарпатті. Від 19 березня 1944 р. разом із родиною перебувала в міському гетто. 20 травня 1944 р. вся сім’я Аккерманів прибула до концтабору Аушвіц (Польща). Шість членів родини були знищені в газових камерах та спалені в крематорії. Від 21 серпня 1944 р. до 8 травня 1945 р. Тільда працювала на радіозаводі «Гагенук» (м. Райхенбах, Німеччина). 10 червня 1945 р. повернулася на батьківщину

She lived in Mukachevo in Transcarpathia. From March 19, 1944 she was in the city ghetto with her family. On May 20, 1944, ...

Учителювала в с. Засулля на Сумщині. У листопаді 1941 р. родина Балаклицьких уперше заарештована, проте розстрілу вдалося уникнути. У 1942 р. жінку разом із 6-рiчними синами Вадимом та Леонідом знову затримали, кинули до в’язниці. Федір, чоловік-українець, постiйно шукав можливостi звiльнення дружини та дітей. 26 червня 1942 р. Ганна разом із синами була розстрiляна в місцевому кар’єрi

She taught in Zasullia village in Sumy region. In November 1941, the Balaklytska family was arrested for the first time, but the execution was avoided ...

У травні 1944 р. разом із батьками, братами й сестрами (у родині було семеро дітей) переміщений у гетто м. Хуст, а відтак вивезений до Польщі. Від 29 травня 1944 р. до 11 квітня 1945 р. – в’язень концтаборів Аушвіц I (Польща) та Бухенвальд (Німеччина). Після визволення повернувся додому. Із родини залишилася лише сестра Гіта

In May 1944, together with his parents, brothers and sisters (there were seven children in the family) he was transferred to the ghetto in Khust, and then deported to Poland. From May 29, 1944 to April 11, 1945, h ...

У листопаді 1941 р. родина Балаклицьких уперше заарештована, проте розстрілу вдалося уникнути. У 1942 р. 6-річного Вадима з матір’ю Ганною та братом-близнюком Леонідом знову затримали й кинули до в’язниці. Розстріляний нацистами 26 червня 1942 р. разом із родиною в гіпсовому кар’єрi с. Засулля на Сумщині (нині – в межах м. Ромни Сумської області)

In November 1941, the family Balaklytskyi was arrested for the first time, but the execution was avoided. In 1942, 6-year-old Vadym, along with his mother Hanna and twin brother Leonid, were ...

У вересні 1941 р. під час нацистської окупації Києва розстріляна у Бабиному Яру. Матеріали родини Польових були зібрані під час проведення акції в рамках гуманітарного музейного проекту «Непрочитані листи 41-го»

During the Nazi occupation of Kyiv she was shot dead in Babyn Yar in September 1941. The materials of the Polovyi family were collected during the humanitarian museum project “Unread Letters of 41st”

Бабин Яр – урочище в Києві, якому судилося стати одним із найстрашніших прикладів жорстокості нацистської окупаційної влади, символом Голокосту в Україні. Тільки 29 та 30 вересня 1941 р., упродовж двох діб, у Бабиному Яру було вбито майже 34 тис. київських євреїв. Згодом в урвищі нацисти розстрілювали військовополонених, заручників із числа мирних мешканців, учасників радянського руху Опору, представників українського визвольного руху. Упродовж двох років тут було страчено понад 100 тис. євреїв, ромів, українців та представників інших національ ...

До нацистської окупації Києва працювала вчителем у школі. Чоловік Ольги, український вчений історик-археолог Іван Іванцов, у липні 1941 р. пішов на фронт, потрапив у оточення під Полтавою, повернувся до Києва, де 30 жовтня 1941 р. був розстріляний у Бабиному Яру. Ольга товаришувала із сусідкою, єврейкою Іриною Висоцькою, бабусею пізніше відомого актора і поета, виконавця власних пісень Володимира Висоцького. Ірина не була схожа на єврейку, але знищила свої документи. У грудні 1941 р. за доносом її викликали до гестапо, де вимагали документально ...

Напередодні німецько-радянської війни родина переїхала на околицю м. Києва у власний, ще недобудований будинок. Наприкінці вересня 1941 р. Ольга помітила, що в будинку навпроти хтось живе, а через деякий час у двері постукала нова сусідка – Етель Опенгейм, яка з двома маленькими дітьми та старою мамою дивом врятувалася від розстрілу в Бабиному Яру. Жінка важко перенесла втрату старшого сина, якого загубила в натовпі, що йшов на смерть. Подружжя Омельченків опікувалося єврейською родиною до кінця нацистської окупації. По війні сім’ї підтримували ...

У цьому недобудованому будинку під час нацистської окупації переховувалася Етель Опенгейм із двома маленькими дітьми та старою мамою. Долею єврейської родини опікувалося подружжя Омельченків. По війні сім’ї підтримували дружні стосунки. У 1999 р. Ольга і Костянтин Омельченко отримали почесне звання Праведник Бабиного Яру

Etel Openheim, her two small children and old mother hid in this unfinished house during the Nazi occupation. The Omelchenkos took care by the fate of the Jewish family. They maintained friendly relations after the wa ...

Залишки конструкцій «відкритих печей», де спалювалися ексгумовані тіла жертв Бабиного Яру у серпні – вересні 1943 р. з метою ліквідації слідів злочинів нацистів під час окупації м. Київ. У складі «зондеркоманди 1005» в’язні Сирецького табору розкопували трупи і знищували їх на «печах», які будували із огорожі Лук’янівського та надгробків Єврейського кладовищ. «Трупна команда» складала тіла та дрова на «печі» штабелями. Потім усе спалювалося. За свідченням колишніх бранців, таких «печей» було побудовано до тридцяти й на кожній знищено від 2 тис. ...

Під час нацистської окупації м. Київ у серпні – вересні 1943 р. в цій будівлі квартирувався німецький контингент «зондеркоманди 1005», яка під час спеціальної акції «1005» (нім. «Sonderaktion 1005») займалася ліквідацією масштабних слідів скоєних нацистами воєнних злочинів та геноциду, зокрема розкопкою та спалюванням решток тіл жертв Бабиного Яру

In August-September 1943, during the Nazi occupation of Kyiv, the members of German "Sondercommando 1005" were housed in this building. During special action “1005” (“Sonderaktion 1005”) the ...

Естер Бараш із родиною проживала в м. Ромни на Сумщині. Із початком німецько-радянської війни її чоловіка мобілізували на фронт. У місті розпочалося переслідування євреїв. Німецький солдат допоміг Естер із новонародженою донечкою втекти з місця збору євреїв. У тому натовпі залишилися її батьки та сестри. Жінка попросила притулку для дитини в родини Кобишів, а сама втекла. Вважається знищеною в період Голокосту. Після війни Панас і Уляна Кобиші офіційно удочерили врятовану Галинку. У 1995 подружжя удостоєне звання «Праведник народів світу»
...

У фінансовій системі Генеральної губернії (німецька адміністративно-територіальна одиниця на польських та українських теренах у 1939–1945 рр.) супутньо з нововведеними гітлерівською адміністрацією платіжними засобами певний час мали обіг доокупаційні грошові знаки. Анексійний характер таких банкнот підкреслювався спеціальними печатками. Злоті Польської Республіки також використовувалися для розрахунків у єврейському гетто, яке функціонувало в м. Варшава від 1940 р. до повної збройної (через масове повстання) його ліквідації в 1943 р. Останніх й ...