Наказ було видано 28 вересня 1941 р. Того самого дня по місту розклеєно близько 2 тис. примірників. Одночасно поширено дезінформацію про намір провести перепис і переселення євреїв. Тому більшість із них виконали цей наказ, зібравшись у зазначеному місці. Від 29 вересня 1941 р. упродовж п’яти діб в урочищі Бабин Яр було розстріляно близько 52 тис. київських євреїв (переважно дітей, жінок, осіб літнього віку). Протягом двох років нацистської окупації тут було знищено понад 100 тис. осіб, у тому числі, українців, росіян, ромів тощо. Серед розстрі ...

Згідно з розпорядженням губернатора дистрикту з 1 вересня 1941 р. єврейському населенню «Галицької області» заборонялося залишати, навіть тимчасово, місце свого постійного проживання. 13 вересня наказ було доведено через представника нацистської окупаційної адміністрації, керівника округи (крайсгауптмана) фон Ребая, жителям м. Кам’янки-Струмилова (нині – м. Кам’янка-Бузька Львівської області)

According to the order of the Governor of the district from September 1, 1941, the Jewish population of the “Galician region” was forbidden to l ...

Встановлення німецької окупаційної влади у м. Львів супроводжувалося мародерством, грабунками, масовими арештами та вбивствами. Найбільшим трагізмом прихід нацистів обернувся для єврейської громади, що налічувала тут близько 160 тис. осіб. Відбулися масові погроми, розстріли, виселення до спеціально відведених районів у північній частині міста – гетто. У липні 1941 р. окупаційна адміністрація видала спеціальні розпорядження, що забороняли місцевим жителям м. Львів самовільно займати житла євреїв. За порушення цих заборон було передбачено смертн ...

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. В ньому зібрали 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941–1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. євреїв ...

Львівське єврейське гетто було третім за розмірами в Європі (восени 1941 р. тут перебувало 138 700 осіб). У гетто не вистачало води та харчів, медикаментів, житла тощо. Це спричинило масове голодування та знесилення, восени 1942 р. поширилась епідемія тифу. Працездатне населення гетто виконувало трудову повинність у Янівському таборі, а непрацездатних систематично знищували. Нацисти регулярно проводили «акції», коли людей відстрілювали цілими будинками й часто просто на вулицях. У червні 1943 р. м. Львів було проголошено «юденфрай» – вільним ві ...

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. У ньому було зібрано 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941 – 1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. ...

8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. У ньому було зібрано 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941 – 1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. ...

Масове винищення євреїв у м. Станіслав (нині – м. Івано-Франківськ) розпочалося в серпні 1941 р. Лише за шість перших днів гітлерівці розстріляли 2 865 осіб. Найбільша акція знищення сталася 12 жовтня 1941 р. Тієї «чорної неділі» на єврейському цвинтарі розстріляно від 6 до 12 тис. осіб. У грудні 1941 р. німецька окупаційна влада міста створила гетто. Сюди від квітня 1942 р. звозили євреїв із інших місць примусового утримування, більшість із яких відразу відправляли до Янівського табору в м. Львів, концентраційних таборів на території Польщі ( ...

У липні – грудні 1941 р. в м. Вінниця німецька окупаційна влада створила єврейські ради й трудові табори для євреїв. Перший розстріл єврейського населення міста відбувся не пізніше 29 липня 1941 р. (146 жертв). У першій половині серпня 1941 р. айнзацкоманда 6 розстріляла 600 місцевих євреїв. У вересні 1941 р. гітлерівці взялися до систематичного винищення єврейства у регіоні. 5 вересня 1941 р. було розстріляно 2 200 осіб, 12 вересня – 1 тис.осіб. У 1942 р. винищення євреїв у місті отримало новий імпульс. 16 квітня ліквідовано міський єврейськи ...

Установлення німецької окупаційної влади у м. Львів супроводжувалося мародерством, грабунками, масовими арештами та вбивствами. Найбільшим трагізмом прихід гітлерівців обернувся для єврейської громади, що налічувала тут близько 160 тис. осіб. Відбулися масові погроми, розстріли, виселення до спеціально відведених районів у північній частині міста – гетто. У грудні 1941 р. окупаційна адміністрація видала спеціальне розпорядження про реєстрацію чужинців, до яких було віднесено і місцевих євреїв

The establishment of German occupation in ...

Геноцид проти місцевого й нетутешнього єврейства відбувався одночасно зі встановленням німецької окупаційної влади в м. Бердичів (Житомирщина). Так, у серпні 1941 р. розпочався процес примусового відселення до гетто, створеного в районі міського базару, а вже у вересні 1941 р. стався розстріл – «Бердичівська трагедія» – одна з перших акцій із масового знищення євреїв. За час нацистської займанщини міста (липень 1941 р. – січень 1944 р.), тут було вбито понад 29 тис. євреїв. Незважаючи на загрозу смерті, близько 30 мешканців м. Бердичів було удо ...

Восени 1941 р. та взимку 1942 р. румунська окупаційна влада під керівництвом цивільного губернатора Трансністрії Георге Алексяну провела низку каральних акцій проти єврейства м. Одеса. Перші розстріли почалися вже в жовтні 1941 р. (у жовтні – листопаді 1941 р. тут загинуло близько 30 тис. осіб). 24 жовтня 1941 р. кілька сотень одеських євреїв було розстріляно в с. Дальник на Одещині. З листопада 1941 р. єврейське населення міста почали відправляти до таборів, облаштованих румунами в сільській місцевості, насамперед у с. Богданівка (Миколаївщина ...