8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. У ньому було зібрано 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941 – 1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. євреїв було доправлено в Белжець. У січні 1943 р. Львівське гетто офіційно стало єврейським табором. До 20 тис. євреїв, включно з членами розформованої єврейської ради, були розстріляні. Німці оголосили, що в гетто можуть перебувати лише євреї з «робочою карткою». Під час зачисток гетто гітлерівці вдалися до спалювання будинків, через що багато людей згоріли живцем. Робочий табір проіснував до 1 червня 1943 р. Понад 6 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору, більшість згодом була розстріляна в урочищі Піски, а 3 тис. євреїв було вбито під час ліквідації самого табору. Після вигнання нацистів із м. Львів у липні 1944 р., тут лишалося близько 300–800 євреїв, які ховалися по різних закутках, зокрема в колекторі міської каналізації

On November 8, 1941, a ghetto was organized for the local Jewish community in Lviv. 138,700 people gathered in this agglomeration. At the initiative of the occupying power, a Jewish “self-governing body”, the Judenrat, was established in the ghetto. In the winter of 1941 – 1942, deportations to concentration camps began. Later, about 86 thousand people remained there. In June 1942, as a result of a “lightning action|” (8 thousand Jews were killed within 12 hours), the ghetto was reduced in size. On July 8, 1942, 7 thousand Jews were deported to the Yaniv camp. In August, more than 50 thousand Jews were deported to Belzec. In January 1943, the Lviv ghetto officially became a Jewish camp. Up to 20 thousand Jews, including members of the disbanded Jewish council, were shot dead. The Germans announced that only Jews with a “work card” could be in the ghetto. During the liquidation of the ghetto, the Nazis burned houses and many people were burned alive. The labor camp existed until June 1, 1943. More than 6 thousand Jews were deported to the Yaniv camp, most were shot in the Pisky tract later. 3 thousand Jews were killed during the liquidation of the camp itself. After the expulsion of the Nazis from Lviv in July 1944, there were about 300–800 Jews who hid in various corners of the city, including in the city sewers