Цифрові колекції
Об'єктів - 979
Володимир Чорновол із родиною та Григорієм Ланцманом (копія). 1950

Volodymyr Chornovol with his family and Hryhorii Lantsman (copy). 1950

Заможна родина Володимира Чорновола була розкуркулена. У 1930-х, після смерті батьків, Володимир із братом потрапили до дитячого будинку. Після школи Володимир закінчив учительські курси і пов’язав своє життя з освітянською нивою. Під час німецької окупації врятував Григорія Ланцмана, радянського льотчика, який утік із німецького полону. У 1996 Володимир Чорновол визнаний Праведником народів світу

Volodymyr Chornovol was born in Vodiane village, in the Kirovohrad region. His wealthy family was dispossessed. In the 1930s, after the de ...

Портфель Володимира Чорновола. 1930-ті

Volodymyr Chornovol's briefcase. 1930s

Після війни Володимир Чорновол закінчив Кіровоградський педагогічний інститут і пов’язав своє життя з освітянською нивою. Портфелем, купленим у 1946, користувався впродовж трудової діяльності

After the war, Volodymyr Chornovol graduated from the Kirovohrad Pedagogical Institute and made a career in education. The briefcase, purchased in 1946, was used during his professional life

Випис про народження № 213 Зінаїди Чорновол. 17.05.1927

Birth certificate № 213 of Zinaida Chornovol. 17.05.1927

Містить підтвердження, що Зінаїда Чорновол народилася 02.11.1912. Зінаїда – старша донька Микити й Феодосії Чорноволів. Після розкуркулення родини в 1930 поневірялася по заробітках. Вийшла заміж за осетина й разом із чоловіком переїхала на Кавказ

Testifies that Zinaida Chornovol was born on November 2, 1912. Zinaida was the eldest daughter of Mykyta and Feodosiia Chornovol. After the family was dispossessed in 1930, she wandered to earn money. She married an Ossetian and moved to the Caucasus with her husband

Випис архівний № Ч-2408 Державного архіву Кіровоградської області «Протокол засідання райтрійки Добровеличківського району по розкуркуленню від 24.03.1930 р.» щодо Микити Чорновола. 20.04.1994

Extract № Ч-2408 of the State Archives of the Kirovohrad region “Minutes of the meeting of the Special three of the Dobrovelychkivskyi district on desposession from 24.03.1930” concerning Mykyta Chornovol. 20.04.1994

Містить інформацію про матеріальні статки Микити Чорновола до 1917 та станом на 1930, зазначається його вороже ставлення до радянської влади, наводиться ухвала від 24.03.1930: «Розкуркулити і вислати за межі СОЗУ» (товариство спільного обробітку землі)

Contains information about the wealth status of Mykyta Chornovol until 1917 and as of 1930, states his hostile attitude to the Soviet authorities, includes the verdict of 24.03.1930: "To dispossess and expel from the SOZ" (Association for Joint Cultivation of Land)

Петро Ільницький із донькою Катериною. 1952

Petro Ilnytskyi with his daughter Kateryna. 1952

Під час Другої світової війни вдівець Петро Ільницький разом із п’ятьма дітьми врятував 16 євреїв із Болехівського гетто на Івано-Франківщині. За участь старшого сина, Василя, в українському визвольному русі всю родину депортували до Казахстану. В Україну повернулися лише в 1974. Згодом відновили зв’язки з врятованими, які емігрували за кордон. У 1994 Петра, Василя, Степана, Кароля, Михайла та Катерину визнали Праведниками народів світу

During the Second World War, the widower Petro Ilnytskyi and his five children rescued 16 Jews from ...

Брати Ільницькі – Степан і Кароль. 1950

The Ilnytskyi brothers, Stepan and Karol. 1950

Під час проживання на поселенні в м. Караганда

While living in a special settlement in Karaganda

Володимир Шеремета й Катерина Ільницька з родичами та друзями в день весілля. 1956

Volodymyr Sheremeta and Kateryna Ilnytska with relatives and friends on their wedding day. 1956

Володимир Шеремета – учасник українського визвольного руху на Рівненщині. У 1944 був призваний до Червоної армії, проходив службу на Далекому Сході. За доносом про участь в УПА в 1946 заарештований і засуджений до розстрілу. Вирок змінено на 25 років виправно-трудових робіт. Покарання відбував у Хабаровському краї. У 1953 звільнений. Проживав на спецпоселенні в Казахстані. Катерина Шеремета (Ільницька) з батьком та братами під час Другої світової війни рятувала євреїв. Після війни радянська влада депортувала родину до Казахстану за підтримку ...

Петро Ільницький із донькою Катериною, зятем Володимиром та онуками. 1963

Petro Ilnytskyi with his daughter Kateryna, son-in-law Volodymyr and grandchildren. 1963

Під час проживання на спецпоселенні. Під час Другої світової війни вдівець Петро Ільницький разом із п’ятьма дітьми врятував 16 євреїв із Болехівського гетто на Івано-Франківщині. За участь старшого сина, Василя, в українському визвольному русі всю родину депортували до Казахстану. В Україну повернулися лише в 1974. Згодом відновили зв’язки з врятованими, які емігрували за кордон. У 1994 Петра, Василя, Степана, Кароля, Михайла та Катерину визнали Праведниками народів світу

While living in a special settlement. During the Second Worl ...

Свідоцтво про шлюб І-ФЮ № 177670 Володимира Шеремети та Катерини Ільницької. 1956

Marriage certificate І-ФЮ № 177670 of Volodymyr Sheremeta and Kateryna Ilnytska. 1956

Володимир Шеремета й Катерина Ільницька познайомилися та одружилися на спецпоселенні в м. Караганда. В Україну родина повернулася в 1974

Volodymyr Sheremeta and Kateryna Ilnytska met and married at a special settlement in Karaganda. The family returned to Ukraine in 1974

Шкатулка Петра Ільницького. 1950-ті

Petro Ilnytskyi's box. 1950s

Праведник народів світу Петро Ільницький виготовив шкатулку на спецпоселенні в Казахстані

The box was made by the Righteous Among the Nations Petro Ilnytskyi at a special settlement in Kazakhstan

Валіза Петра Ільницького. 1960-ті

Suitcase of Petro Ilnytskyi. 1960s

Виготовлена Праведником народів світу Петром Ільницьким на спецпоселенні в Казахстані. Із валізою родина повернулася в Україну в 1974

The suitcase was made by the Righteous Among the Nations Petro Ilnytskyi at the special settlement in Kazakhstan. In 1974, his family with this suitcase returned to Ukraine

Весільна сукня Катерини Шеремети (Ільницької). 1956

Wedding dress of Kateryna Sheremeta (Ilnytska). 1956

Праведник народів світу Катерина Шеремета (Ільницька) пошила сукню власноруч для весілля з Володимиром Шереметою

The Righteous Among the Nations Kateryna Sheremeta (Ilnytska) sewed a dress by herself for a wedding with Volodymyr Sheremeta

«Сталінський шоколад». 1942

“Stalin’s Chocolate”. 1942

Військовослужбовець Вермахту – автор світлини, – назвав так соняшникове насіння, яким смакували діти на одній із київських вулиць

Author of a photo, who was a soldier of the Wehrmacht, called so sunflower seeds which children tasted in one of the streets in Kyiv

Анкета Дори Кардовської (Гіммельштейн). 24.04.2008 (для музейного проєкту «Освенцим – спомини через роки»)

Questionnaire of Dora Kardovska (Himmelstein). 24.04.2008 (for the museum project “Auschwitz – Memories For Years”)

Родина Гіммельштейнів, батьки, сестра та близькі родичі Дори Кардовської, була розстріляна нацистами на околицях м. Херсон у 1942 р. Сама ж вона пройшла через концентраційні табори Аушвіц (Польща) та Равенсбрюк (Німеччина). У червні 1945 р. повернулася додому

In 1942 the Himmelstein family – parents, sister and close relatives of Dora Kardovska – were shot dead by the Nazis on the outskirts of Kherson. She passed through the Auschwitz (Poland) and Ravensbrück (Germany) concentration camps. In June 1945 she returned home

Анкета Тільди Галперт (Аккерман). 01.02.2009 (для музейного проєкту «Освенцим – спомини через роки»)

Questionnaire of Tilda Halpert (Akkerman). 01.02.2009 (for the museum project “Auschwitz – Memories For Years”)

Проживала в м. Мукачево на Закарпатті. Від 19 березня 1944 р. разом із родиною перебувала в міському гетто. 20 травня 1944 р. вся сім’я Аккерманів відправлена до концтабору Аушвіц (Польща). Шість членів родини були знищені в газових камерах та спалені в крематорії. Тільда до 8 травня 1945 р. працювала на радіозаводі «Гагенук» (м. Райхенбах, Німеччина). У червні 1945 р. повернулася на батьківщину

She lived in Mukachevo of Zakarpatska region. From March 19, 1944, she was in the city ghetto with her family. On May 20, 1944, the Ackermans ...

Анкета Мовзеша Каца. 04.08.2008 (для музейного проєкту «Освенцим – спомини через роки»)

Questionnaire of Movzesh Kats. 04.08.2008 (for the museum project “Auschwitz – Memories For Years”)

У травні 1944 р. разом із батьками, братами й сестрами (у родині було семеро дітей) переміщений у гетто м. Хуст, а відтак вивезений до Польщі. Від 29 травня 1944 р. до 11 квітня 1945 р. – в’язень концтаборів Аушвіц I (Польща) та Бухенвальд (Німеччина). Після звільнення повернувся додому. Із родини залишилася тільки сестра Гіта

In May 1944 Movzesh, his parents, brothers and sisters (there were seven children in the family) were taken in the Khust ghetto (current Zakarpatska region, Ukraine). Then he deported to Poland. From May 29, 194 ...

50 злотих Польської Республіки. 1929

50 zlotys of the Republic of Poland. 1929

У фінансовій системі Генеральної губернії (німецька адміністративно-територіальна одиниця на польських та українських теренах у 1939–1945 рр.) супутньо з нововведеними гітлерівською адміністрацією платіжними засобами певний час мали обіг доокупаційні грошові знаки. Анексійний характер таких банкнот підкреслювався спеціальними печатками. Злоті Польської Республіки також використовувалися для розрахунків у єврейському гетто, яке функціонувало в м. Варшава від 1940 р. до повної збройної (через масове повстання) його ліквідації в 1943 р. Останніх й ...

Токарно-гвинторізний верстат моделі СН 162. 1930-ті

Screw-cutting lathe. Model CH 162. 1930s

За цим верстатом у роки Другої світової війни працювали учні київського ремісничого училища № 1, евакуйованого до м. Челкар (нині м. Шалкар, Казахстан). Підлітки невисокого зросту задля зручності у роботі з обладнанням використовували ящики, як підставки

Pupils of the Kyiv vocational school No. 1, evacuated to Chelkar (current Shalkar, Kazakhstan), worked at this machine tool during the Second World War. Teenagers of short stature used boxes as stands for convenient working with equipment

Юнги есмінця «Сообразительный» перед бойовим виходом у море. 1943

Cabin boys of the destroyer “Smart” before sea sortie. 1943

У травні 1942 р. на Соловецьких островах за наказом командування ВМС СРСР було організовано школу юнг. У ній навчалися 15-16 річні юнаки, надалі члени екіпажів бойових кораблів. Серед них – есмінець «Сообразительный» у складі радянського Чорноморського флоту. Здійснив 218 бойових виходів у море, брав участь у вогневій і транспортній підтримці Червоної армії під час боїв за Одесу, Крим, виходив на порятунок екіпажів підбитих кораблів, десантував бійців у Керченських та Феодосійських портах з метою проведення операції з деблокування Севастополя, ...

Посвідчення до медалі «За бойові заслуги» Казимира Гапоненка. 17.06.1965

Kazymyr Haponenko’s award certificate for the medal “For Battle Merit”. 17.06.1965

До початку бойовища на східноєвропейському театрі Другої світової війни Казимир встиг закінчити три класи київської школи. У 1941–1942 рр. – зв’язковий радянської розвідувально-диверсійної групи під командуванням Івана Кудрі, що діяла в окупованому нацистами Києві. У листопаді 1942 р. заарештований гестапо та розстріляний, ймовірно, у Бабиному Яру. 17 червня 1965 р. посмертно нагороджений медаллю «За бойові заслуги»

Before the beginning of the battles in the Eastern European Theater, Kazymyr managed to finish three forms of school in ...