Цифрові колекції
Об'єктів - 979
Передсмертний лист Миколи Ходича до рідних. 16.09.1943

Death letter of Mykola Khodych to his relatives. 16.09.1943

Дев’ятикласник із Кривого Рогу, під час нацистської окупації рідного міста долучився до діяльності радянської підпільної молодіжної групи під керівництвом Миколи Решетняка. Підлітки виготовляли та розповсюджували листівки, працюючи в радіомайстерні, виводили з ладу армійські радіоприймачі. Заарештований у серпні 1943 р. Розстріляний у вересні 1943 р.

A pupil of the 9th form from Kryvyi Rih. During the Nazi occupation of his native city he joined the activities of a Soviet underground youth group led by Mykola Reshetniak. While working ...

Східна околиця Печерська. 1938

Eastern outskirts of Pechersk (Kyiv). 1938

У цьому недобудованому будинку під час нацистської окупації переховувалася Етель Опенгейм із двома маленькими дітьми та старою мамою. Долею єврейської родини опікувалося подружжя Омельченків. По війні сім’ї підтримували дружні стосунки. У 1999 р. Ольга і Костянтин Омельченко отримали почесне звання Праведник Бабиного Яру

Etel Openheim, her two small children and old mother hid in this unfinished house during the Nazi occupation. The Omelchenkos took care by the fate of the Jewish family. They maintained friendly relations after the wa ...

Лист Ганни Тутельман до доньки Поліни. 1941 р. (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Hanna Tutelman to her daughter Polina. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Подружжя Іллі та Ганни Тутельманів разом з чотирма дітьми проживало в м. Кам’янець-Подільський (нині – Хмельницька область). У 1933 р. двох молодших доньок відправило до дядька в м. Москва. Решта родини під час нацистської окупації розстріляна в місцевому гетто

Illia, Hanna Tutelman and their four children lived in Kamianets-Podilskyi (current Khmelnytska region). In 1933 the two youngest daughters went to their uncle in Moscow. The rest of the family was shot in the local ghetto during the Nazi occupation

Лист Льва Сидильковера до батьків. 02.07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Lev Sydylkover to his parents. 02.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Лев Сидильковер із дружиною Манею, сином Лазарем, братом Срулем і його родиною проживав у м. Кам’янець-Подільський. У липні 1941 р. усі вони встигли евакуюватися до Узбекистану. Батьки Пейсах і Голда Сидильковери із с. Дунаївці, що на Поділлі, переїхали на Харківщину, де були розстріляні нацистами. Родина Мані Сидильковер – батько Герш Авербух, брат Авраам із дружиною Леєю – розстріляна в м. Кам’янець-Подільський

Lev Sydylkover, his wife Mania, son Lazar, brother Srul and his family lived in Kamianets-Podilskyi. In July 1941 they all ...

Вихованці Васильківського спеціалізованого дитячого будинку. 1944

Pupils of Vasylkiv specialized orphanage. 1944

Надзвичайно болючим наслідком війни було масове сирітство та дитяча безпритульність. Супровідно витісненню гітлерівців із СРСР відбувалося відновлення та реорганізація радянської системи опіки над безбатченками. Одним із нововведень стала розбудова мережі спеціальних закладів для дітей загиблих червоноармійців та партизанів, які поступово починають функціонувати на українських теренах. Один із таких сиротинців у 1944 р. організовано з ініціативи Військової Ради 2-го Українського фронту у Василькові (Київщина)

Mass orphanhood and child ...

Ніна Стрикиця серед учнів 4 класу Сіннянської середньої школи після іспитів з усної арифметики. 27.05.1946

Nina Strykytsia with the 4th form pupils of secondary school in Sinne village after the oral exams in maths. 27.05.1946

Ніна – учениця цього класу. Вже за рік у живих залишилося лише 14 дітей. Решта стали жертвами Голодомору 1946–1947 рр., улаштованого сталінським режимом. Мати дівчинки шість разів вимушено їздила за продуктами харчування з Харківщини до Західної України. Це врятувало родину від голодної смерті. Потому Ніна Гейко (Стрикиця) – вчитель української мови та літератури у м. Стаханов (нині м. Кадіївка Луганської області), що з квітня 2014 р. перебуває в тимчасовій окупації. Вимушена переселенка через сьогоденну російсько-українську війну

Nin ...

Лист до Льва (Лейба) Шемтова. 1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter to Lev (Leib) Shemtov. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Лев (Лейба) Шемтов проживав у с. Майфельд (нині с. Майське Джанкойського району АР Крим, Україна). Взимку 1942 р. вбитий нацистами. Ймовірно, свій останній спочинок знайшов серед близько 1 тис. мешканців, головно єврейства Калайського району (нині Джанкойський та Нижньогірський райони АР Крим, Україна), розстріляних у протитанкових ровах поблизу місцевої школи, де гітлерівці організували тимчасовий табір для примусового утримування цивільних

Lev (Leib) Shemtov lived in Maifeld village (current Maiske, Dzhankoi district, Autonomous Rep ...

Борис Кулешин. 1942–1943

Borys Kuleshyn. 1942–1943

Донеччанин, батько якого загинув на зав’язку бойовища у Східній Європі, а мати – примушена до робіт у Німеччині. Покинув домівку разом із відступаючими частинами Червоної армії, доєднався до моряків Чорноморського флоту, юнга бойових кораблів лідер “Ташкент”, крейсер “Красный Кавказ”. У 1942–1943 рр. учасник баталій за Крим, Кавказ, поранений, відзначений бойовими нагородами. Надалі навчався у військово-морському училищі в м. Тбілісі (Грузія). Малюнок створений його побратимом, майбутнім скульптором Семеном Ковнером, який у перервах між боями ф ...

Лист Якова (Янкеля) Штейнгарта до сина. 1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Yakiv (Yankel) Shteinhart to his son. 1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Подружжя Якова та Гені Штейнгартів проживало в м. Кам’янець-Подільський (нині – Хмельницька область). У 1941 р. розстріляне нацистами. Син Михайло, військовослужбовець Червоної армії, пройшов усю війну

Yakiv and Henia Shteinhart lived in Kamianets-Podilskyi (current Khmelnytska region). In 1941 they were shot by the Nazis. Their son Mykhailo was a Red Army soldier and went through the whole war

Боря Кулешин під час завантаження техніки та озброєння на борт корабля лідерa «Ташкент». 26.06.1942

Borya Kuleshyn while loading of equipment and weapons aboard the destroyer “Tashkent”. 26.06.1942

Донеччанин, батько якого загинув на зав’язку бойовища у Східній Європі, а мати – примушена до робіт у Німеччині. Покинув домівку разом із відступаючими частинами Червоної армії, доєднався до моряків Чорноморського флоту, юнга бойових кораблів лідер “Ташкент”, крейсер “Красный Кавказ”. У 1942–1943 рр. учасник баталій за Крим, Кавказ, поранений, відзначений бойовими нагородами. Надалі навчався у військово-морському училищі в м. Тбілісі (Грузія). Фото зроблене військовим фотокореспондентом Олексієм Межуєвим, який хронікував фронтове будення чорном ...

Лист Ольги Бланк до батьків. 02.07.1941 (Із колекції «Непрочитані листи 1941-го»)

Letter of Olha Blank to her parents. 02.07.1941 (From the collection “Unread Letters of 1941”)

Родина Лейба (Льва) і Шифри Бланків разом із донькою Розалією Лур’є та її трьома дітьми проживала в м. Проскурів (нині – м. Хмельницький). З початком німецької окупації вся родина, крім батька, евакуювалася в м. Кисловодськ (нині – РФ). 5 листопада 1941 р. Лейб Бланк розстріляний нацистами у м. Проскурів. Ольга Бланк, військовослужбовець Червоної армії, пройшла всю війну

Leib (Lev), Shyfra Blank, their daughter Rozaliya Lurie and her three children lived in Proskuriv (current Khmelnytskyi). At the beginning of the German occupation th ...

Залишки «печей» для ліквідації тіл, ексгумованих у Бабиному Яру. 1943–1944

Remains of “funeral pyres” for the disposal of dead bodies exhumed in Babyn Yar. 1943–1944

Залишки конструкцій «відкритих печей», де спалювалися ексгумовані тіла жертв Бабиного Яру у серпні – вересні 1943 р. з метою ліквідації слідів злочинів нацистів під час окупації м. Київ. У складі «зондеркоманди 1005» в’язні Сирецького табору розкопували трупи і знищували їх на «печах», які будували із огорожі Лук’янівського та надгробків Єврейського кладовищ. «Трупна команда» складала тіла та дрова на «печі» штабелями. Потім усе спалювалося. За свідченням колишніх бранців, таких «печей» було побудовано до тридцяти й на кожній знищено від 2 тис. ...

Будівля на вул. Мельникова. 1970-ті

Building in Melnykova Street. 1970s

Під час нацистської окупації м. Київ у серпні – вересні 1943 р. в цій будівлі квартирувався німецький контингент «зондеркоманди 1005», яка під час спеціальної акції «1005» (нім. «Sonderaktion 1005») займалася ліквідацією масштабних слідів скоєних нацистами воєнних злочинів та геноциду, зокрема розкопкою та спалюванням решток тіл жертв Бабиного Яру

In August-September 1943, during the Nazi occupation of Kyiv, the members of German "Sondercommando 1005" were housed in this building. During special action “1005” (“Sonderaktion 1005”) the ...

Петро Філоненко. 1944

Petro Filonenko. 1944

На фронт потрапив у 11-річному віці, закінчивши лише 4 класи школи. Учасник боїв на теренах України, Білорусі, в Польщі, Угорщині, Чехословаччині. Перемогу зустрів у Берліні. Під час війни Петра двічі ледве не поховали живцем, а рідні – двічі отримували сповіщення про його загибель. Через чисельні поранення переніс 12 операцій. Інвалід 2 групи Лише в 1968 р. нагороджений медаллю «За відвагу»

He joined the front line when he was 11 years old, having finished only the 4th form. He took part in battles in Ukraine, Belarus, Poland, Hunga ...

Лист Марини Георгієвської до батька. 23.02.1943

Letter of Maryna Heorhiyevska to her father. 23.02.1943

Зв’язок між батьком Марини – Павлом та його родиною обірвала війна. Лише в 1943 р. дружина, яка перебувала з дітьми в евакуації в Киргизії, дізналася, що її чоловік поранений та знаходиться на лікуванні. Це один із перших листів, написаний Мариною після отримання звістки про батька. До Павла він надійшов 29 червня 1943 р., через чотири місяці, неодноразово змінивши адреси, у день народження доньки

Marina's father Pavlo lost the connection with his family as soon as the war started. His wife and children were evacuated to Kyrgyzstan. O ...

Василь Білий. 1960-ті

Vasyl Bilyi. 1960-s

Василь Білий дружив із євреєм Іллею Фішманом. Після того як у 1937 Фішмана як «ворога народу» було засуджено радянською владою, Василь опікувався його родиною: дружиною, двома синами та батьками. Під час нацистської окупації в підвалі своєї фотомайстерні переховував Лізу Фішман із синами та сестер Рейтблат, яким допоміг втекти з Олевського гетто. Коли нацисти прийшли з обшуком, батьків Василя, Лізу Фішман та сестер Рейтблат розстріляли. Йому дивом вдалося втекти. Приєднався до партизанського загону, звідти був мобілізований у Червону армію. Син ...

Аркадій Фішман із батьками. 1937

Arkadii Fishman with his parents. 1937

Ліза та Ілля Фішмани виховували двох синів – Семена й Аркадія. У 1937 Ілля Фішман як «ворог народу» був засуджений радянською владою. Його друг Василь Білий опікувався родиною Фішманів. Під час нацистської окупації переховував Лізу Фішман із синами в підвалі своєї фотомайстерні. Ліза Фішман загинула під час Голокосту, її сини – вижили. У повоєнний час підтримували зв’язки зі своїм рятівником. У 1996 Василь Білий удостоєний звання «Праведник народів світу»

Lisa and Illia Fishman had two sons, Semen and Arkadii. In 1937, Illia Fishman w ...

Брати Семен і Аркадій Фішмани. 1945

Brothers Semen and Arkadii Fishman. 1945

Під час нацистської окупації діти «ворога народу» Іллі Фішмана, Семен та Аркадій, були врятовані Василем Білим. Їхня мати Ліза Фішман, дідусь Мендель і бабуся Ревека Рейтблати загинули під час Голокосту. У 1996 Василь Білий удостоєний звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, the children of “enemy of the people” Illia Fishman, Semen and Arkadii, were rescued by Vasyl Bilyi. Their mother, Lisa Fishman, grandfather Mendel, and grandmother Reveka Reitblat perished during the Holocaust. In 1996, Vasyl Bilyi was awarded ...

Василь Білий з Аркадієм Фішманом та його племінницею. 1960-ті

Vasyl Bilyi with Arkadii Fishman and his niece. 1960s

Василь Білий дружив із євреєм Іллею Фішманом. Після того як у 1937 Фішмана як «ворога народу» було засуджено радянською владою, Василь опікувався його родиною: дружиною, двома синами та батьками. Під час нацистської окупації в підвалі своєї фотомайстерні переховував Лізу Фішман із синами та сестер Рейтблат, яким допоміг втекти з Олевського гетто. Коли нацисти прийшли з обшуком, батьків Василя, Лізу Фішман та сестер Рейтблат розстріляли. Йому дивом вдалося втекти. Приєднався до партизанського загону, звідти був мобілізований у Червону армію. Син ...

Панас і Уляна Кобиші (копія). 1940-ві

Panas and Uliana Kobysh (copy). 1940s

Під час Другої світової війни Панас і Уляна Кобиші врятували єврейську дівчинку Галину Бараш. Після війни подружжя офіційно удочерило її. У 1995 Панас і Уляна Кобиші удостоєні звання «Праведник народів світу»

During the Second World War, Panas and Uliana Kobysh rescued a Jewish girl, Halyna Barash. After the war, the couple officially adopted her. In 1995, Panas and Uliana Kobysh were awarded the title of "Righteous Among the Nations"