Масове винищення євреїв у м. Станіслав (нині – м. Івано-Франківськ) розпочалося в серпні 1941 р. Лише за шість перших днів гітлерівці розстріляли 2 865 осіб. Найбільша акція знищення сталася 12 жовтня 1941 р. Тієї «чорної неділі» на єврейському цвинтарі розстріляно від 6 до 12 тис. осіб. У грудні 1941 р. німецька окупаційна влада міста створила гетто. Сюди від квітня 1942 р. звозили євреїв із інших місць примусового утримування, більшість із яких відразу відправляли до Янівського табору в м. Львів, концентраційних таборів на території Польщі ( ...

Уродженець Рівненщини. У 1937 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив у полон. У 1940 р. після втечі з табору повернувся до рідного с. Здовбиця (нині – Здолбунівський район Рівненської області). Учасник українського визвольного руху. Загинув у березні 1944 р. у збройній сутичці з представниками радянських спецпідрозділів

Ostap Boyarchuk was born at Rivne region. In 1937 he was recruited for military service to the Polish Army. In 1939 he participated in the battles against Wehrmacht an ...

Уродженець Рівненщини. У 1937 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив у полон. У 1940 р. після втечі з табору повернувся до рідного с. Здовбиця (нині – Здолбунівський район Рівненської області). Учасник українського визвольного руху. Загинув у березні 1944 р. у збройній сутичці з представниками радянських спецпідрозділів

Ostap Boyarchuk was born at Rivne region. In 1937 he was recruited for military service to the Polish Army. In 1939 he participated in the battles against Wehrmacht an ...

Малюнок Зіновія Толкачова із серії «Квіти Освенцима». Військовий художник при Політуправлінні 1-го Українського фронту, документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Аушвіц поблизу польського м. Освенцим. Це один із найбільших табірних комплексів, символ Голокосту. За час існування тут було знищено майже 1,5 млн осіб, зокрема до 1,1 млн євреїв

Drawing by Zіnovii Tolkachov from the series “Flowers of Auschwitz”. A military artist at the Political Department of the 1st Ukrainian Front, w ...

Уродженець Рівненщини. У 1937 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив у полон. У 1940 р. після втечі з табору повернувся до рідного с. Здовбиця (нині – Здолбунівський район Рівненської області). Учасник українського визвольного руху. Загинув у березні 1944 р. у збройній сутичці з представниками радянських спецпідрозділів

Ostap Boyarchuk was born at Rivne region. In 1937 he was recruited for military service to the Polish Army. In 1939 he participated in the battles against Wehrmacht an ...

Уродженець Івано-Франківщини. Герой України (2006). У 1939 р. служив у Війську Польському. Після вигнання нацистів із його рідного села був призваний до Червоної армії. Відзначився в боях за Польщу. Одним із перших форсував р. Одер і закріпився на плацдармі. Був представлений до звання Героя Радянського Союзу. Проте через помилку нагороду отримав його земляк, який мав такі самі прізвище, ім’я та по батькові. Михайло Василишин помер від ран 20 березня 1945 р. Похований у Польщі

From Ivano-Frankivsk region, he is a Hero of Ukraine (2 ...

Уродженець Київщини. У 1937–1940 рр. служив у лавах Червоної армії, учасник радянсько-польської та радянсько-фінляндської воєн. Із початком німецько-радянської війни повторно мобілізований до РСЧА, учасник оборони м. Київ, вигнання нацистів зі Сходу та Півдня України. Від вересня 1944 р. – у складі 2-ї армії Війська Польського, брав участь у боях та розмінуванні міст на території Польщі й Чехословаччини, відзначений двома польськими орденами «Хрест Грюнвальда». По війні мешкав у м. Київ

From Kyiv region. In 1937–1940 he served in the ...

Уродженець Київщини. У 1937–1940 рр. служив у лавах Червоної армії, учасник радянсько-польської та радянсько-фінляндської воєн. Із початком німецько-радянської війни повторно мобілізований до РСЧА, учасник оборони м. Київ, вигнання нацистів зі Сходу та Півдня України. Від вересня 1944 р. – у складі 2-ї армії Війська Польського, брав участь у боях та розмінуванні міст на території Польщі й Чехословаччини, відзначений двома польськими орденами «Хрест Грюнвальда». По війні мешкав у м. Київ

From Kyiv region. In 1937–1940 he served in the ...

Уродженець Київщини. У 1937–1940 рр. служив у лавах Червоної армії, учасник радянсько-польської та радянсько-фінляндської воєн. Із початком німецько-радянської війни повторно мобілізований до РСЧА, учасник оборони м. Київ, вигнання нацистів зі Сходу та Півдня України. Від вересня 1944 р. – у складі 2-ї армії Війська Польського, брав участь у боях та розмінуванні міст на території Польщі й Чехословаччини, відзначений двома польськими орденами «Хрест Грюнвальда». По війні мешкав у м. Київ

From Kyiv region. In 1937–1940 he served in the ...

Уродженець Львівщини. У 1939 р. служив у Війську Польському. У вересні 1939 р. потрапив до німецького полону, згодом направлений на роботи у фермерське господарство до анексованої Німеччиною Судетської області (нині – територія Чехії). У грудні 1941 р., маючи при собі робочу картку, прибув додому в Україну та, виготовивши нові фіктивні документи, назад не повернувся. Після вигнання нацистів із його рідного с. Дашава (нині – Стрийський район Львівської області) був призваний до лав Червоної армії. 16 квітня 1945 р. під час битви за м. Берлін отр ...

Дмитро Аршанський та його дружина Сара загинули під час Голокосту в м. Харків. Їхні діти Жанна і Фріна були врятовані родиною Боганчів. Більш ніж тиждень вони переховувалися в будинку цієї сім’ї. Пізніше Євдокії Боганчі вдалось отримати підробні документи на сестер та перевезти їх до м. Полтава, а потім до дитячого будинку в м. Кременчук. По війні сестри Аршанські емігрували до США. Прокіп і Євдокія Боганчі 5 грудня 2007 р. отримали почесне звання «Праведник народів світу»

Dmytro Arshanskyi and his wife Sarah died during the Holocaust ...

Сара та її чоловік Дмитро Аршанський загинули під час Голокосту в м. Харків. Їхні діти Жанна і Фріна були врятовані родиною Боганчів. Більше ніж тиждень вони переховувалися в будинку цієї сім’ї. Пізніше Євдокії Боганчі вдалось отримати підробні документи на сестер та перевезти їх до м. Полтава, а потім до дитячого будинку в м. Кременчук. По війні сестри Аршанські емігрували до США. Прокіп і Євдокія Боганчі 5 грудня 2007 р. отримали почесне звання «Праведник народів світу»

Sarah and her husband Dmytro Arshanskyi died during the Holocau ...

Батько Богдана один із провідних діячів ОУН. Тричі заарештований органами радянської держбезпеки. Організатор і керівник підпільної табірної мережі українських політв’язнів. Мати, Катерина Зарицька – очільниця Українського Червоного Хреста. Особиста зв’язкова Головного командира УПА Романа Шухевича. Хлопця виховував його дід Мирон Зарицький, видатний український математик, професор Львівського державного університету. Сам Богдан, випускник Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. Пізніше – живописець-монументаліс ...

Виготовлена на Катеринославському цегельному заводі, власником якого був представник місцевої єврейської громади Іона Майданський, відомий інженер та архітектор. У 1930 рр. працював у проєктних організаціях м. Дніпропетровськ (нині – м. Дніпро). У жовтні 1941 р., ймовірно, розстріляний нацистами в міському ботанічному саду. Його племінник Наум Майданський був знищений гітлерівцями в м. Дніпропетровськ в 1942 р.

It was made at the Katerynoslav Brick Factory, owned by a representative of the local Jewish community, Iona Maidanskyi, a we ...

У 1942 р. п’ятнадцятирічна дівчина з Полтавщини примусово була вивезена на роботи до Німеччини. Працювала на військово-хімічному заводі в м. Кассель, де займалася виготовленням комплектуючих для снарядів та авіабомб, на такому самому заводі в с. Клаун, що на околицях м. Ганновер. Після звільнення в 1945 р. самотужки дісталася домівки, пройшла державну перевірку. Виданий на виробництві, казанок увесь цей час слугував дівчині як посуд. Потому використовувався в господарстві для зберігання солі

In 1942, a fifteen-year-old girl from Polta ...

Під час нацистської окупації рідного села Війтівці, його родина врятували від знищення Етей Ядушлівер та її доньку Бетю. Майже 2,5 роки Назаренки переховували маму з донькою в своєму обійсті. Залежно від пори року і обставин – то на горищі, то в погребі, то у хліві. Коли у селі траплялися облави, то їм доводилося по кілька тижнів жити серед поля у копиці сіна. В обов’язки Василя входило дізнаватися про ситуацію у селі і непомітно носити у поле воду та харчі. У 1995 р. родина Назаренків удостоєна звання «Праведник народів світу»

During ...

Народився у м. Інта (Комі АРСР) у родині політв'язнів. Батько Ростислава, Любомир Полюга (псевдо «Богдан») – охоронець Головного командира УПА Романа Шухевича. У вереснi 1947 р. заарештований та покараний 25-ма роками виправно-трудових таборів ГУЛАГу. Під час перебування на спецпоселенні одружився з Дариною Масюк (псевдо «Оксана»), медсестрою Українського Червоного Хреста, засудженою на 10 років радянських таборів. Сім’ї було заборонено повертатися до рідної Галичини, тому оселилися на Херсонщині, вели активне громадське життя, створили просвіт ...

Тато Михайла, Семен Цебак, червоноармієць, учасник бойовища на теренах України та Чехословаччини. Разом із товаришами здійснив групову втечу. Повернувшись додому, долучився до лав УПА (псевдо «Старий»). У 1948 р. заарештований та покараний 25-роками виправно-трудових таборів ГУЛАГу. Через те, що родина перебувала під підозрою радянських органів держбезпеки, мати Катерина Цебак, яка в цей час перебувала на нелегальному положенні та вимушено переховувалася по повстанських криївках, віддала хлопчика на виховання до знайомої сім’ї Вовчанських. У 19 ...

У жовтні 1947 р. в ході операції «Захід», проведеної радянськими органами держбезпеки, Наталка та її менший брат Богдан разом із сім’єю були примусово депортовані на спецпоселення до Західного Уралу за зв’язки родини з українським націоналістичним підпіллям (четверо членів родини загинули в збройних сутичках або були замордовані радянськими репресивно-каральними органами, решта покарані виправно-трудовими таборами ГУЛАГу, згодом – забороною повернутися до рідних осель. Дев’ятеро Мачилів, переважно старі, жінки, діти, перебували на спецпоселенні ...

У жовтні 1947 р. у ході операції «Захід», проведеної радянськими органами держбезпеки, Наталка та її менший брат Богдан разом із сім’єю були примусово депортовані до Західного Уралу на спецпоселення за зв’язки родини з українським націоналістичним підпіллям (четверо членів родини загинули в збройних сутичках або були замордовані радянськими репресивно-каральними органами, решта покарані виправно-трудовими таборами ГУЛАГу, згодом – забороною повернутися до рідних осель. Дев’ятеро Мачилів, переважно старі, жінки, діти, перебували на спецпоселенні ...