Цифрові колекції
Об'єктів - 514
Патріотичний літопис Пряшівського краю «Нові горизонти», 1959, том І, подарований Леонідові Беренштейну. 06.05.1960
The patriotic chronicle of the Pryashev region "New Horizons", 1959, Volume I, which was presented to Leonid Berenshteyn. 06.05.1960

Єврей. Уродженець Вінниччини, пережив Голодомор-геноцид. У 1939 р. призваний до Червоної армії, напередодні німецько-радянської війни закінчив Ростовське загальновійськове училище. Учасник оборони м. Київ у 1941 р. У вересні 1941 р. потрапив у «Київський котел», поранений у боях у районі с. Оржиця (нині – селище міського типу у складі Лубенського району Полтавської області), зумів уникнути полону. У березні 1942 р. – грудні 1943 р. – учасник руху Опору на Черкащині. 10 травня 1944 р. на чолі партизанського загону ім. Пожарського десантований на ...

Книжка спогадів «Зона бурі» Леоніда Беренштейна в перекладі словацькою мовою. 1979
The Slovak translation of "Zone of the storm" the book of memoirs of Leonid Berenshteyn. 1979

Єврей. Уродженець Вінниччини, пережив Голодомор-геноцид. У 1939 р. призваний до Червоної армії, напередодні німецько-радянської війни закінчив Ростовське загальновійськове училище. Учасник оборони м. Київ у 1941 р. У вересні 1941 р. потрапив у «Київський котел», поранений у боях у районі с. Оржиця (нині – селище міського типу у складі Лубенського району Полтавської області), зумів уникнути полону. У березні 1942 р. – грудні 1943 р. – учасник руху Опору на Черкащині. 10 травня 1944 р. на чолі партизанського загону ім. Пожарського десантований на ...

Грамота почесної громадянки с. Рашковиці (Чехословаччина) Марії Бобирьової. 1970-ті
The diploma of Mariya Bobyrʹova who is the honorary citizen of village Raskovic Czechoslovakia. 1970s

Через специфіку діяльності розвідниці певних відомостей із її біографії досі бракує. Уродженка Полтавщини. У 1940 р. закінчила Харківський педагогічний інститут іноземних мов і почала викладати німецьку мову у військовому училищі зв’язку та військово-медичному училищі в м. Харків. Восени 1941 р., залишилась у м. Харків для проведення підпільної діяльності під час окупації. У 1943 р. десантована в м. Вінниця, працювала перекладачкою в місцевій комендатурі, де проводила розвідувальну діяльність. 7 серпня 1944 р. у складі розвідувальної групи «Ава ...

Партизанський щоденник Дем'яна Вознюка. 18.09.1944 – 14.06.1945
The partisan diary of Dem'yan Voznyuk. 18.09.1944 – 14.06.1945

Уродженець Житомирщини. Від 1941 р. на фронті, учасник оборонних боїв на території України. У травні 1942 р. пораненим опинивсь у полоні. Бранець низки нацистських таборів. У серпні 1944 р. визволений із табору в Словаччині в результаті антигітлерівського повстання. Приєднався до місцевого руху Опору, командир 3-го загону партизанської бригади ім. Яношика. Учасник Словацького національного повстання. По війні мешкав на Рівненщині, заслужений учитель України

From Zhytomyr region. Since 1941 he was at the battlefront, he participated in ...

Лист Гітель Самітер до Євгенії Світозенської (Репіцької). 31.08.2005

The letter from Hitel Samiter to Yevheniia Svitozenska (Repitska). 31.08.2005

Напередодні війни Іцхак і Сара Самітери з донькою Гітель та сином Ісроелем проживали у м. Радивилів на Рівненщині. У 1941 р. сім’я потрапила до місцевого гетто й була знищена під час його ліквідації в 1942 р. Урятувалася лише Гітель, яку напередодні винищення батьки зуміли вивести з гетто. Гітель Самітер прихистила в себе родина Єрофея та Горпини Репіцьких. У 2013 р. подружжя Репіцьких удостоєне звання Праведника народів світу (посмертно)

On the eve of the war, Itskhak and Sara Samiter lived with their daughter Hitel and son Isroel in ...

Партійне посвідчення Івана Гарагонича. [25.02.1945]
ID of the Communist Party of Transcarpathian Ukraine of Ivan Harahonych. [25.02.1945]

Уродженець Закарпаття. У 1937 р. вступив до Комуністичної партії Чехословаччини. Упродовж 1937–1939 рр. проходив строкову службу в чехословацькій армії. Щоб уникнути репресій угорських окупантів, у ніч на 7 травня 1940 р. нелегально перетнув кордон із СРСР. Був заарештований і засуджений до п'яти років виправних таборів. Покарання відбував на шахтах Печори (північ європейської частини Росії). У грудні 1942 р. потрапив під спеціально оголошену амністію для охочих вступити до 1-го Чехословацького окремого піхотного батальйону, сформованого 5 січн ...

Посвідчення про нагородження іменною зброєю майора Георгія Гича. [02.06.1945]
The certificate of awarding the sidearm of major Heorhiy Hych. [02.06.1945]

Уродженець Київщини. Від 1933 р. працював у харчовій промисловості м. Ташкент (нині – Узбекистан). Від серпня 1941 р. служив у Червоній армії. Учасник оборони м. Москва 1941 р., битви на Курській дузі 1943 р., Корсунь-Шевченківської битви 1944 р. Того самого року направлений для проходження служби до 1-го Чехословацького армійського корпусу. Учасник боїв на лінії Арпада – німецьких та угорських укріплень у Карпатах, брав участь у боях на території Чехословаччини. По війні мешкав у м. Ташкент

From Kyiv region. From 1933 he worked in t ...

Відпускний квиток Георгія Гича. 22.08.1945
The vacation certificate of Heorhiy Hych. 22.08.1945

Уродженець Київщини. Від 1933 р. працював у харчовій промисловості м. Ташкент (нині – Узбекистан). Від серпня 1941 р. служив у Червоній армії. Учасник оборони м. Москва 1941 р., битви на Курській дузі 1943 р., Корсунь-Шевченківської битви 1944 р. Того самого року направлений для проходження служби до 1-го Чехословацького армійського корпусу. Учасник боїв на лінії Арпада – німецьких та угорських укріплень у Карпатах, брав участь у боях на території Чехословаччини. По війні мешкав у м. Ташкент

From Kyiv region. From 1933 he worked in th ...

Архівна довідка № 15/518 дружини Лазара Брагінського Єашиї Натанзон. 11.06.1973

Archivе certificate No. 15/518 of Lazar Brahinskyi.'s wife Yeashyia Natanzon 11.06.1973

Лазар Брагінський працював директором Київського центрального телеграфу. З перших днів війни забезпечував зв’язок радянських військ та виконував завдання з оповіщення цивільного населення. 17 вересня 1941 р. разом із підрозділами Червоної армії евакуювався з м. Київ. Під час відступу був контужений, потрапив у полон. Наприкінці вересня 1941 р. – розстріляний гітлерівцями (за одними даними – у Бабиному Яру, за іншими – на подвір’ї Київського центрального телеграфу). Дружина Єашия Натанзон з доньками евакуювалася в м. Сталiнград, згодом – у Кир ...

Довідка Анатолія Горницького про право власності на мотоцикл. 02.05.1945
The ownership certificate of a motorcycle of Anatoliy Hornytsʹkyy. 02.05.1945

Киянин. У 1940 р. призваний до Червоної армії. Учасник оборони м. Київ 1941 р., потрапив у київське оточення, уникнув полону. Упродовж 1942–1943 рр. учасник руху Опору на території Черкащини. У лютому 1944 р. в складі спецзагону «За Батьківщину» десантований у Румунії. У вересні 1944 р. – в Польщі. Передислокувавшись, загін діяв на території Чехословаччини. Від жовтня 1944 р. Анатолій Горницький очолив спецзагін «Батьківщина», що згодом перетворився на партизанську бригаду. По війні мешкав у рідному місті, служив у прокуратурі, пізніше викладав ...

Грамота почесного громадянина м. Чадця (Чехословаччина) Анатолія Горницького. 1960s
The diploma of Anatoliy Hornytsʹkyy who is the honorary citizen of town Čadca Czechoslovakia. 1960-ті

Киянин. У 1940 р. призваний до Червоної армії. Учасник оборони м. Київ 1941 р., потрапив у київське оточення, уникнув полону. Упродовж 1942–1943 рр. учасник руху Опору на території Черкащини. У лютому 1944 р. в складі спецзагону «За Батьківщину» десантований у Румунії. У вересні 1944 р. – в Польщі. Передислокувавшись, загін діяв на території Чехословаччини. Від жовтня 1944 р. Анатолій Горницький очолив спецзагін «Батьківщина», що згодом перетворився на партизанську бригаду. По війні мешкав у рідному місті, служив у прокуратурі, пізніше викладав ...

Грамота почесного громадянина с. Маков (Чехословаччина) Анатолія Горницького. 29.08.1964
The diploma of Anatoliy Hornytsʹkyy who is the honorary citizen of village Makov Czechoslovakia. 29.08.1964

Киянин. У 1940 р. призваний до Червоної армії. Учасник оборони м. Київ 1941 р., потрапив у київське оточення, уникнув полону. Упродовж 1942–1943 рр. учасник руху Опору на території Черкащини. У лютому 1944 р. в складі спецзагону «За Батьківщину» десантований у Румунії. У вересні 1944 р. – в Польщі. Передислокувавшись, загін діяв на території Чехословаччини. Від жовтня 1944 р. Анатолій Горницький очолив спецзагін «Батьківщина», що згодом перетворився на партизанську бригаду. По війні мешкав у рідному місті, служив у прокуратурі, пізніше викладав ...

Грамота почесного громадянина с. Вельке Ровне (Чехословаччина) Анатолія Горницького. 30.08.1964
The diploma of Anatoliy Hornytsʹkyy who is the honorary citizen of village Vel’ke Rovne Czechoslovakia. 30.08.1964

Киянин. У 1940 р. призваний до Червоної армії. Учасник оборони м. Київ 1941 р., потрапив у київське оточення, уникнув полону. Упродовж 1942–1943 рр. учасник руху Опору на території Черкащини. У лютому 1944 р. в складі спецзагону «За Батьківщину» десантований у Румунії. У вересні 1944 р. – в Польщі. Передислокувавшись, загін діяв на території Чехословаччини. Від жовтня 1944 р. Анатолій Горницький очолив спецзагін «Батьківщина», що згодом перетворився на партизанську бригаду. По війні мешкав у рідному місті, служив у прокуратурі, пізніше викладав ...

Грамота почесного громадянина с. Петровиці (Чехословаччина) Анатолія Горницького. 21.10.1964
The diploma of Anatoliy Hornytsʹkyy who is the honorary citizen of village Petrovice Czechoslovakia. 21.10.1964

Киянин. У 1940 р. призваний до Червоної армії. Учасник оборони м. Київ 1941 р., потрапив у київське оточення, уникнув полону. Упродовж 1942–1943 рр. учасник руху Опору на території Черкащини. У лютому 1944 р. в складі спецзагону «За Батьківщину» десантований у Румунії. У вересні 1944 р. – в Польщі. Передислокувавшись, загін діяв на території Чехословаччини. Від жовтня 1944 р. Анатолій Горницький очолив спецзагін «Батьківщина», що згодом перетворився на партизанську бригаду. По війні мешкав у рідному місті, служив у прокуратурі, пізніше викладав ...

Оголошення голови міста Києва В. Багазія. 02.11.1941

Announcement of Mayor of Kyiv V. Bahazii. 02.11.1941

Уродженець Хмельниччини Володимир Багазій на передодні німецько-радянської війни викладав математику у школі, одночасно навчався в аспірантурі Київського державного університету. Належав до мельниківського крила Організації українських націоналістів. Від перших днів нацистської окупації Києва був заступником бургомістра, а від 29.10.1941 р. – головою Київської міської управи. За його участю формувався департамент муніципалітету, був створений Український червоний хрест, функціонувала Українська національна рада – представницький орган, що репре ...

Тимчасове посвідчення Євгена Волянського. 21.07.1945
The temporal ID of Yevhen Volyansʹkyy. 21.07.1945

Народився в м. Одеса. Від вересня 1941 р. служив у розвідці, а від листопада 1942 р. в розпорядженні Українського штабу партизанського руху (УШПР). У серпні 1944 р. десантований на території Чехословаччини у складі розвiдувально-диверсiйної групи, згодом – командир 2-ї Чехословацької партизанської бригади «За свободу слов'ян». Відзначений нагородами ЧСР. Почесний громадянин м. Зволен

He was born in Odessa. Since September 1941 he served as an intelligence officer. From November 1942 he served in the ranks of the Ukrainian Headquarter ...

Підтвердження про нагородження орденом «Словацьке національне повстання» І ст. Євгена Волянського. 26.09.1945
The confirmation of the awarding of Yevhen Volyansʹkyy the First Class Order "Slovak National Uprising". 26.09.1945

Народився в м. Одеса. Від вересня 1941 р. служив у розвідці, а від листопада 1942 р. в розпорядженні Українського штабу партизанського руху (УШПР). У серпні 1944 р. десантований на території Чехословаччини у складі розвiдувально-диверсiйної групи, згодом – командир 2-ї Чехословацької партизанської бригади «За свободу слов'ян». Відзначений нагородами ЧСР. Почесний громадянин м. Зволен

He was born in Odessa. Since September 1941 he served as an intelligence officer. From November 1942 he served in the ranks of the Ukrainian Headquarter ...

Диплом Євгена Волянського, вручений із нагоди 14-ї річниці заснування 2-ї Чехословацької партизанської бригади «За свободу слов'ян». 29.08.1958
The diploma of Yevhen Volyansʹkyy, which was awarded on the 14th anniversary of the establishment of the 2nd Czechoslovak partisan brigade "For the freedom of Slavic people". 29.08.1958

Народився в м. Одеса. Від вересня 1941 р. служив у розвідці, а від листопада 1942 р. в розпорядженні Українського штабу партизанського руху (УШПР). У серпні 1944 р. десантований на території Чехословаччини у складі розвiдувально-диверсiйної групи, згодом – командир 2-ї Чехословацької партизанської бригади «За свободу слов'ян». Відзначений нагородами ЧСР. Почесний громадянин м. Зволен

He was born in Odessa. Since September 1941 he served as an intelligence officer. From November 1942 he served in the ranks of the Ukrainian Headquarter ...

Грамота почесного громадянина м. Зволен (Чехословаччина) Євгена Волянського. 05.05.1972
The diploma of Yevhen Volyansʹkyy who is the honorary citizen of town Zvolen Czechoslovakia. 05.05.1972

Народився в м. Одеса. Від вересня 1941 р. служив у розвідці, а від листопада 1942 р. в розпорядженні Українського штабу партизанського руху (УШПР). У серпні 1944 р. десантований на території Чехословаччини у складі розвiдувально-диверсiйної групи, згодом – командир 2-ї Чехословацької партизанської бригади «За свободу слов'ян». Відзначений нагородами ЧСР. Почесний громадянин м. Зволен

He was born in Odessa. Since September 1941 he served as an intelligence officer. From November 1942 he served in the ranks of the Ukrainian Headquarter ...

Бойовий листок «Мы победим» № 6. 10.09.1942

Combat leaflet "We will win" No. 6. 10.09.1942

Уміщує оповіді-свідчення очевидців, яким удалося врятуватися під час Голокосту на території Рівненщини та приєднатися до спецзагону НКГБ СРСР «Переможці» під командуванням Дмитра Медведєва

Contains stories-testimonies of eyewitnesses who managed to escape during the Holocaust in the Rivne region and join the special detachment of the NKGB of the USSR "Winners" under the command of Dmytro Medvediev