The autobiography of Yevhen Bereznyak. 19.07.1948
Уродженець м. Катеринослав (нині – м. Дніпро), Герой України (2001). У 1944 р. на чолі розвідувальної групи «Голос» десантований у передмістя м. Краків. За 165 днів діяльності групі вдалося розвідати Краківський укріплений район, фортифікації, споруджені гітлерівцями на р. Вісла, й дістати план мінування міста, що врятувало його від зруйнування. Відзначений вищою бойовою нагородою Польщі – орденом Військової доблесті («Virtuti Militari»). Почесний громадянин м. Краків. По війні зазнав радянських репресій, реабілітований. Мешкав у м. Київ
< ...
The certificate for the gold medal "For services to the Krakow land" of Yevhen Bereznyak. 13.08.1970
Уродженець м. Катеринослав (нині – м. Дніпро), Герой України (2001). У 1944 р. на чолі розвідувальної групи «Голос» десантований у передмістя м. Краків. За 165 днів діяльності групі вдалося розвідати Краківський укріплений район, фортифікації, споруджені гітлерівцями на р. Вісла, й дістати план мінування міста, що врятувало його від зруйнування. Відзначений вищою бойовою нагородою Польщі – орденом Військової доблесті («Virtuti Militari»). Почесний громадянин м. Краків. По війні зазнав радянських репресій, реабілітований. Мешкав у м. Київ
< ...
The diploma of awarding the title of Hero of Ukraine to Yevhen Bereznyak. 21.08.2001
Уродженець м. Катеринослав (нині – м. Дніпро), Герой України (2001). У 1944 р. на чолі розвідувальної групи «Голос» десантований у передмістя м. Краків. За 165 днів діяльності групі вдалося розвідати Краківський укріплений район, фортифікації, споруджені гітлерівцями на р. Вісла, й дістати план мінування міста, що врятувало його від зруйнування. Відзначений вищою бойовою нагородою Польщі – орденом Військової доблесті («Virtuti Militari»). Почесний громадянин м. Краків. По війні зазнав радянських репресій, реабілітований. Мешкав у м. Київ
< ...
An appeal of the President of the Jewish Council (Judenrat) of Lviv Dr. Adolf Rotfeld to Jewish population. 12.11.1941
8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. В ньому зібрали 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941–1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. євреїв ...
Announcement of the Vice President of Jewish Council (Judenrat) of Lviv Dr. Henrik Landesberh. 12.11.1941
Львівське єврейське гетто було третім за розмірами в Європі (восени 1941 р. тут перебувало 138 700 осіб). У гетто не вистачало води та харчів, медикаментів, житла тощо. Це спричинило масове голодування та знесилення, восени 1942 р. поширилась епідемія тифу. Працездатне населення гетто виконувало трудову повинність у Янівському таборі, а непрацездатних систематично знищували. Нацисти регулярно проводили «акції», коли людей відстрілювали цілими будинками й часто просто на вулицях. У червні 1943 р. м. Львів було проголошено «юденфрай» – вільним ві ...
Order of the Mayor of Lviv Dr. Egon Hoeller about the establishment of a Jewish residential area. 15.06.1942
8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. У ньому було зібрано 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941 – 1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. ...
Order of the Mayor of Lviv Dr. Egon Hoeller about the establishment of a Jewish residential area. 15.06.1942
8 листопада 1941 р. у м. Львів було організовано гетто для тутешньої єврейської громади. У ньому було зібрано 138 700 осіб. За ініціативою окупаційної влади в гетто було створено єврейський «самоврядний» орган – юденрат. Узимку 1941 – 1942 рр. розпочалися відправлення до концтаборів. Опісля тут залишилося близько 86 тис. осіб. У червні 1942 р. в результаті «блискавичної акції» (упродовж 12 годин убито 8 тис. євреїв) відбулося територіальне «урізання» гетто. 8 липня 1942 р. 7 тис. євреїв було вивезено до Янівського табору. У серпні понад 50 тис. ...
Announcement by the city commissioner Beau about the construction of a Jewish residential area in Stanislav (current Ivano-Frankivsk) and about the movement of transport and people between the residential areas of Aryans and Jews. 16.12.1941
Масове винищення євреїв у м. Станіслав (нині – м. Івано-Франківськ) розпочалося в серпні 1941 р. Лише за шість перших днів гітлерівці розстріляли 2 865 осіб. Найбільша акція знищення сталася 12 жовтня 1941 р. Тієї «чорної неділі» на єврейському цвинтарі розстріляно від 6 до 12 тис. осіб. У грудні 1941 р. німецька окупаційна влада міста створила гетто. Сюди від квітня 1942 р. звозили євреїв із інших місць примусового утримування, більшість із яких відразу відправляли до Янівського табору в м. Львів, концентраційних таборів на території Польщі ( ...
The copybook with poems of Ostap Boyarchuk. 1939
Уродженець Рівненщини. У 1937 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив у полон. У 1940 р. після втечі з табору повернувся до рідного с. Здовбиця (нині – Здолбунівський район Рівненської області). Учасник українського визвольного руху. Загинув у березні 1944 р. у збройній сутичці з представниками радянських спецпідрозділів
Ostap Boyarchuk was born at Rivne region. In 1937 he was recruited for military service to the Polish Army. In 1939 he participated in the battles against Wehrmacht an ...
A copybook with poems of Ostap Boyarchuk. 1938
Уродженець Рівненщини. У 1937 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив у полон. У 1940 р. після втечі з табору повернувся до рідного с. Здовбиця (нині – Здолбунівський район Рівненської області). Учасник українського визвольного руху. Загинув у березні 1944 р. у збройній сутичці з представниками радянських спецпідрозділів
Ostap Boyarchuk was born at Rivne region. In 1937 he was recruited for military service to the Polish Army. In 1939 he participated in the battles against Wehrmacht an ...
The order of the personnel department of the Engineering Troops of the Red Army to Ivan Hayovyy. 13.09.1944
Уродженець Київщини. У 1937–1940 рр. служив у лавах Червоної армії, учасник радянсько-польської та радянсько-фінляндської воєн. Із початком німецько-радянської війни повторно мобілізований до РСЧА, учасник оборони м. Київ, вигнання нацистів зі Сходу та Півдня України. Від вересня 1944 р. – у складі 2-ї армії Війська Польського, брав участь у боях та розмінуванні міст на території Польщі й Чехословаччини, відзначений двома польськими орденами «Хрест Грюнвальда». По війні мешкав у м. Київ
From Kyiv region. In 1937–1940 he served in the ...
The congratulations of the brigade command to Ivan Hayovyy on the occasion of awarding him the rank of "poruchyk" of the Polish Army. 20.01.1945
Уродженець Київщини. У 1937–1940 рр. служив у лавах Червоної армії, учасник радянсько-польської та радянсько-фінляндської воєн. Із початком німецько-радянської війни повторно мобілізований до РСЧА, учасник оборони м. Київ, вигнання нацистів зі Сходу та Півдня України. Від вересня 1944 р. – у складі 2-ї армії Війська Польського, брав участь у боях та розмінуванні міст на території Польщі й Чехословаччини, відзначений двома польськими орденами «Хрест Грюнвальда». По війні мешкав у м. Київ
From Kyiv region. In 1937–1940 he served in the ...
Extract of brutality and atrocities of the Nazis in Kirovohrad region. [1944]
Перша акція Голокосту на Кіровоградщині відбулася 23 серпня 1941 р., коли німецька зондеркоманда 4б у м. Кіровоград (нині – м. Кропивницький) у спеціально підготовленому таборі на Кущівці розстріляла кілька сотень чоловіків-євреїв. Шерег актів масового винищення в місті відбувся упродовж наступного місяця. Так, 19 вересня на Кущівці каральний підрозділ 1-ї мотопіхотної бригади СС знищив 290 євреїв-чоловіків. 30 вересня у протитанкових ровах за містом було розстріляно 4 200 євреїв, зокрема 600 військовополонених. Такі діяння нацистами були вчине ...
Memories of Movzesh Kats. 04.08.2008
У травні 1944 р. разом із батьками, братами й сестрами (у родині було семеро дітей) переміщений у гетто м. Хуст, а відтак вивезений до Польщі. Від 29 травня 1944 р. до 11 квітня 1945 р. – в’язень концтаборів Аушвіц I (Польща) та Бухенвальд (Німеччина). Після звільнення повернувся додому. Із родини залишилася тільки сестра Гіта
In May 1944, Movzesh, his parents, brothers and sisters (there were seven children in the family) were transferred in Khust ghetto, and then they were taken to Poland. From May 29, 1944 until April 11, 1945, he ...
Postcard “Atrocities of German executioners in the Soviet city of Vinnytsia”. 1944
У липні – грудні 1941 р. в м. Вінниця німецька окупаційна влада створила єврейські ради й трудові табори для євреїв. Перший розстріл єврейського населення міста відбувся не пізніше 29 липня 1941 р. (146 жертв). У першій половині серпня 1941 р. айнзацкоманда 6 розстріляла 600 місцевих євреїв. У вересні 1941 р. гітлерівці взялися до систематичного винищення єврейства у регіоні. 5 вересня 1941 р. було розстріляно 2 200 осіб, 12 вересня – 1 тис.осіб. У 1942 р. винищення євреїв у місті отримало новий імпульс. 16 квітня ліквідовано міський єврейськи ...
The order № 57 of the Command of the District № 3 of the Polish Army on the appointment of officers to command positions. 13.09.1944
Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса
From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...
The excerpt from the report on the activities of the 10th partisan brigade "Victory" of the Polish Army, which commander was Mykola Dontsov. 10.01.1945
Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса
From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...
The certificate from the Polish partisans headquarter on the activities of the 10th partisan brigade "Victory" of the Polish Army, commanded by Mykola Dontsov. 31.01.1945
Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса
From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...
The certificate for the medal "For participation in the defense war of 1939" of Vasyl' Krokis. 02.06.1997
Уродженець Львівщини. У 1938 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив до полону, був звільнений. У 1942 р. вивезений на примусові роботи до Німеччини. По війні мешкав у м. Стрий (Львівщина)
From Lviv region. In 1938 he was mobilized in the Polish Army, participated in the battles against the Wehrmacht. In 1939 he became a prisoner of war and was released. In 1942 he was deported to Germany for forced labor. He lived in Stryy (Lviv region) after the war
The ID of Yuriy Miroshnychenko. 20.11.1944
Уродженець Вінниччини. У 1941 р. закінчив Київський політехнічний інститут, у 1942 р. – Військову академію механізації і моторизації РСЧА. Фахівець із пально-мастильних матеріалів (далі – ПММ), під час служби в армії контролював отримання, транспортування, розподіл та використання ПММ. Від літа 1942 р. до березня 1944 р. – на різних ділянках німецько-радянського фронту. Від березня 1944 р. – у складі 1-го польського корпусу, згодом – 1-ї армії Війська Польського, в 1945–1946 рр. – у Міністерстві оборони Польщі. Після звільнення з армії полковн ...