Цифрові колекції
Об'єктів - 671
Олександра Луньова. 29.09.1945
Oleksandra Lunʹova. 29.09.1945

Росіянка. Уродженка Курщини. Про довоєнне життя та участь у німецько-радянській війні впродовж 1941–1943 рр. не відомо достеменно. Від липня 1943 р. в лавах Червоної армії. Пройшла навчання в радіороті спецшколи Українського штабу партизанського руху. 10 травня 1944 р. у складі партизанського загону ім. Пожарського (командир загону Леонід Беренштейн) десантована на південний схід Польщі. Учасниця руху Опору в Польщі та Чехословаччині. По війні вийшла заміж за Леоніда Беренштейна. Подружжя мешкало в м. Київ, брало активну участь у ветеранському ...

Марія Бобирьова. 1944
Mariya Bobyrʹova. 1944

Через специфіку діяльності розвідниці певних відомостей із її біографії досі бракує. Уродженка Полтавщини. У 1940 р. закінчила Харківський педагогічний інститут іноземних мов і почала викладати німецьку мову у військовому училищі зв’язку та військово-медичному училищі в м. Харків. Восени 1941 р., залишилась у м. Харків для проведення підпільної діяльності під час окупації. У 1943 р. десантована в м. Вінниця, працювала перекладачкою в місцевій комендатурі, де проводила розвідувальну діяльність. 7 серпня 1944 р. у складі розвідувальної групи «Ава ...

Грамота почесної громадянки с. Рашковиці (Чехословаччина) Марії Бобирьової. 1970-ті
The diploma of Mariya Bobyrʹova who is the honorary citizen of village Raskovic Czechoslovakia. 1970s

Через специфіку діяльності розвідниці певних відомостей із її біографії досі бракує. Уродженка Полтавщини. У 1940 р. закінчила Харківський педагогічний інститут іноземних мов і почала викладати німецьку мову у військовому училищі зв’язку та військово-медичному училищі в м. Харків. Восени 1941 р., залишилась у м. Харків для проведення підпільної діяльності під час окупації. У 1943 р. десантована в м. Вінниця, працювала перекладачкою в місцевій комендатурі, де проводила розвідувальну діяльність. 7 серпня 1944 р. у складі розвідувальної групи «Ава ...

Яким Олейниченко. 1913

Yakym Oleinychenko. 1913

Під час нацистської окупації м. Маріуполь Яким Олейниченко, його дружина Поліна та їхні дорослі діти Віктор і Валентина переховували у своєму будинку єврейського хлопчика Веніаміна Борисковського, родина якого була розстріляна. Близько року Веніамін провів у рятівників, ховаючись у старовинному піаніно. У 1998 р. Яд Вашем удостоїв Якима, Поліну, Віктора та Валентину Олейниченків звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Mariupol, Yakym Oleinychenko, his wife Polina, and their adult children Viktor and Valentyna hi ...

Поліна Олейниченко. 1913

Polina Oleinychenko. 1913

Під час нацистської окупації м. Маріуполь Поліна Олейниченко, її чоловік Яким та їхні дорослі діти Віктор і Валентина у своїй квартирі переховували єврейського хлопчика Веніаміна Борисковського, родина якого була розстріляна. Близько року Веніамін провів у рятівників, ховаючись у старовинному піаніно. У 1998 р. Яд Вашем удостоїв Поліну, Якима, Віктора та Валентину Олейниченків звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Mariupol, Polina Oleinychenko her husband Yakym and their adult children Viktor and Valentyna hid ...

Веніамін Борисковський із дружиною Аллою. 1960-ті

Veniamin Boryskovskyi and his wife Alla. 1960s

Під час нацистської окупації м. Маріуполь Веніамін Борисковський, будучи восьмирічним хлопчиком, вижив під час масового розстрілу місцевих євреїв. Його прихистила українська родина Олейниченків: Поліна, її чоловік Яким та їхні дорослі діти Віктор і Валентина. Близько року Веніамін провів у рятівників, ховаючись у старовинному піаніно. У 1998 р. Яд Вашем удостоїв Поліну, Якима, Віктора та Валентину Олейниченків звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Mariupol, an 8-year-old Veniamin Boryskovskyi survived the mass ...

Будинок родини Олейниченків. 1960-ті

The house of the Oleinychenko family. 1960s

У цьому будинку під час нацистської окупації м. Маріуполь Поліна Олейниченко, її чоловік Яким та їхні дорослі діти Віктор і Валентина переховували єврейського хлопчика Веніаміна Борисковського, родина якого була розстріляна. Близько року Веніамін провів у рятівників, ховаючись у старовинному піаніно. У 1998 р. Яд Вашем удостоїв Поліну, Якима, Віктора та Валентину Олейниченків звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation of Mariupol Polina Oleinychenko, her husband Yakym and their adult children Viktor and Valentyna hid ...

Портфель Веніаміна Борисковського. 1970-ті

Veniamin Boryskovskyi's briefcase. 1970s

Належав Веніамінові Борисковському, який під час нацистської окупації м. Маріуполь, будучи восьмирічним хлопчиком, вижив під час масової страти євреїв, урятувавшись із розстрільної ями. Веніаміна прихистила українська родина Олейниченків: Поліна, її чоловік Яким та їхні дорослі діти Віктор і Валентина. Близько року хлопчик провів у Олейниченків, ховаючись у старовинному піаніно. Перед виїздом в Ізраїль Веніамін подарував портфель на пам'ять родині рятівників. У 1998 р. Яд Вашем удостоїв Поліну, Якима, Віктора та Валентину Олейниченків звання «П ...

Піаніно родини Олейниченків. 1905

A piano of the Oleinychenko family. 1905

Виготовлене мануфактурою німецьких майстрів Карла Юбеля та Пауля Лехляйтера. Придбане в спеціалізованій крамниці Вольдемара Неймана в Катеринославі (нині – м. Дніпро) маріупольською родиною Олейниченків. Під час нацистської окупації піаніно стало надійним сховком для єврейського хлопчика Веніаміна Борисковського, якого Олейниченки протягом року переховували у своєму будинку. У 1998 р. Яд Вашем удостоїв Поліну та Якима Олейниченків, а також їхніх дітей Віктора й Валентину звання «Праведник народів світу»

The Piano was produced by the m ...

Дем'ян Вознюк. [1944–1945]
Dem'yan Voznyuk. [1944–1945]

Уродженець Житомирщини. Від 1941 р. на фронті, учасник оборонних боїв на території України. У травні 1942 р. пораненим опинивсь у полоні. Бранець низки нацистських таборів. У серпні 1944 р. визволений із табору в Словаччині в результаті антигітлерівського повстання. Приєднався до місцевого руху Опору, командир 3-го загону партизанської бригади ім. Яношика. Учасник Словацького національного повстання. По війні мешкав на Рівненщині, заслужений учитель України

From Zhytomyr region. Since 1941 he was at the battlefront, he participated i ...

Дем'ян Вознюк (праворуч) із бойовим товаришем. [1944–1945]
Dem'yan Voznyuk (from the right side) with his brother-in-arms. [1944–1945]

Уродженець Житомирщини. Від 1941 р. на фронті, учасник оборонних боїв на території України. У травні 1942 р. пораненим опинивсь у полоні. Бранець низки нацистських таборів. У серпні 1944 р. визволений із табору в Словаччині в результаті антигітлерівського повстання. Приєднався до місцевого руху Опору, командир 3-го загону партизанської бригади ім. Яношика. Учасник Словацького національного повстання. По війні мешкав на Рівненщині, заслужений учитель України

From Zhytomyr region. Since 1941 he was at the battlefront, he participated in ...

Партизанський щоденник Дем'яна Вознюка. 18.09.1944 – 14.06.1945
The partisan diary of Dem'yan Voznyuk. 18.09.1944 – 14.06.1945

Уродженець Житомирщини. Від 1941 р. на фронті, учасник оборонних боїв на території України. У травні 1942 р. пораненим опинивсь у полоні. Бранець низки нацистських таборів. У серпні 1944 р. визволений із табору в Словаччині в результаті антигітлерівського повстання. Приєднався до місцевого руху Опору, командир 3-го загону партизанської бригади ім. Яношика. Учасник Словацького національного повстання. По війні мешкав на Рівненщині, заслужений учитель України

From Zhytomyr region. Since 1941 he was at the battlefront, he participated in ...

Лист Гітель Самітер до Євгенії Світозенської (Репіцької). 31.08.2005

The letter from Hitel Samiter to Yevheniia Svitozenska (Repitska). 31.08.2005

Напередодні війни Іцхак і Сара Самітери з донькою Гітель та сином Ісроелем проживали у м. Радивилів на Рівненщині. У 1941 р. сім’я потрапила до місцевого гетто й була знищена під час його ліквідації в 1942 р. Урятувалася лише Гітель, яку напередодні винищення батьки зуміли вивести з гетто. Гітель Самітер прихистила в себе родина Єрофея та Горпини Репіцьких. У 2013 р. подружжя Репіцьких удостоєне звання Праведника народів світу (посмертно)

On the eve of the war, Itskhak and Sara Samiter lived with their daughter Hitel and son Isroel in ...

Феодосія Товстоног (Ананенко) з донькою Віри Якубович, Іриною (копія). 1990-ті

Feodosiia Tovstonoh (Ananenko) with the daughter of Vira Yakubovych, Iryna. 1990s

Софія Якубович разом із донькою Вірою, синами Борисом і Леонідом проживали у м. Корюківка. У грудні 1941 р. гітлерівці розстріляли хлопчиків, Софії з Вірою вдалося втекти. Кілька днів вони поневірялися лісами, дійшли до с. Рибинськ на Чернігівщині, де їх прихистила сім’я Ананенків (у 2000 р. Ганна Ананенко та її донька Феодосія Товстоног (Ананенко) удостоєні звання Праведника народів світу). По війні родина Якубовичів мешкала в м. Корюківка

Sofiia Yakubovych lived in Koriukivka village with her daughter Vira, sons Borys and Leonid. In ...

Партійне посвідчення Івана Гарагонича. [25.02.1945]
ID of the Communist Party of Transcarpathian Ukraine of Ivan Harahonych. [25.02.1945]

Уродженець Закарпаття. У 1937 р. вступив до Комуністичної партії Чехословаччини. Упродовж 1937–1939 рр. проходив строкову службу в чехословацькій армії. Щоб уникнути репресій угорських окупантів, у ніч на 7 травня 1940 р. нелегально перетнув кордон із СРСР. Був заарештований і засуджений до п'яти років виправних таборів. Покарання відбував на шахтах Печори (північ європейської частини Росії). У грудні 1942 р. потрапив під спеціально оголошену амністію для охочих вступити до 1-го Чехословацького окремого піхотного батальйону, сформованого 5 січн ...

Посвідчення про нагородження іменною зброєю майора Георгія Гича. [02.06.1945]
The certificate of awarding the sidearm of major Heorhiy Hych. [02.06.1945]

Уродженець Київщини. Від 1933 р. працював у харчовій промисловості м. Ташкент (нині – Узбекистан). Від серпня 1941 р. служив у Червоній армії. Учасник оборони м. Москва 1941 р., битви на Курській дузі 1943 р., Корсунь-Шевченківської битви 1944 р. Того самого року направлений для проходження служби до 1-го Чехословацького армійського корпусу. Учасник боїв на лінії Арпада – німецьких та угорських укріплень у Карпатах, брав участь у боях на території Чехословаччини. По війні мешкав у м. Ташкент

From Kyiv region. From 1933 he worked in t ...

Відпускний квиток Георгія Гича. 22.08.1945
The vacation certificate of Heorhiy Hych. 22.08.1945

Уродженець Київщини. Від 1933 р. працював у харчовій промисловості м. Ташкент (нині – Узбекистан). Від серпня 1941 р. служив у Червоній армії. Учасник оборони м. Москва 1941 р., битви на Курській дузі 1943 р., Корсунь-Шевченківської битви 1944 р. Того самого року направлений для проходження служби до 1-го Чехословацького армійського корпусу. Учасник боїв на лінії Арпада – німецьких та угорських укріплень у Карпатах, брав участь у боях на території Чехословаччини. По війні мешкав у м. Ташкент

From Kyiv region. From 1933 he worked in th ...

Лазар Брагінський. 1940

Lazar Brahinskyi. 1940

Директор Київського центрального телеграфу. З перших днів війни забезпечував зв’язок радянських військ та виконував завдання з оповіщення цивільного населення. 17 вересня 1941 р. разом із підрозділами Червоної армії евакуювався з м. Київ. Під час відступу був контужений, потрапив у полон. Наприкінці вересня 1941 р. – розстріляний гітлерівцями (за одними даними – у Бабиному Яру, за іншими – на подвір’ї Київського центрального телеграфу)

Director of the Kyiv Central Telegraph. From the first days of the war, he provided communications f ...

Архівна довідка № 15/518 дружини Лазара Брагінського Єашиї Натанзон. 11.06.1973

Archivе certificate No. 15/518 of Lazar Brahinskyi.'s wife Yeashyia Natanzon 11.06.1973

Лазар Брагінський працював директором Київського центрального телеграфу. З перших днів війни забезпечував зв’язок радянських військ та виконував завдання з оповіщення цивільного населення. 17 вересня 1941 р. разом із підрозділами Червоної армії евакуювався з м. Київ. Під час відступу був контужений, потрапив у полон. Наприкінці вересня 1941 р. – розстріляний гітлерівцями (за одними даними – у Бабиному Яру, за іншими – на подвір’ї Київського центрального телеграфу). Дружина Єашия Натанзон з доньками евакуювалася в м. Сталiнград, згодом – у Кир ...

Анатолій Горницький серед бійців спецзагону «За Батьківщину». 09.1944
Anatoliy Hornytsʹkyy among the soldiers of the special detachment "For the Motherland". 09.1944

Киянин. У 1940 р. призваний до Червоної армії. Учасник оборони м. Київ 1941 р., потрапив у київське оточення, уникнув полону. Упродовж 1942–1943 рр. учасник руху Опору на території Черкащини. У лютому 1944 р. в складі спецзагону «За Батьківщину» десантований у Румунії. У вересні 1944 р. – в Польщі. Передислокувавшись, загін діяв на території Чехословаччини. Від жовтня 1944 р. Анатолій Горницький очолив спецзагін «Батьківщина», що згодом перетворився на партизанську бригаду. По війні мешкав у рідному місті, служив у прокуратурі, пізніше викладав ...