Цифрові колекції
Об'єктів - 671
Трофейний годинник ZentRa Іллі Діброви. 1930s
The trophy watch ZentRa of Illya Dibrova. 1930-ті

Уродженець Херсонщини. На початку ХХ ст. долучився до революційного підпілля, був засуджений, у 1913–1917 рр. перебував на каторзі на Уралі. У 1917 р. потрапив під оголошену Тимчасовим урядом Росії амністію і повернувся на Батьківщину. Проводив активну діяльність із метою встановлення в Україні радянської влади. У міжвоєнний час очолював промислові підприємства Кіровоградщини. Із початком німецько-радянської війни евакуйований на Поволжя. Після проходження спецпідготовки в січні 1943 р. десантований на території Черкащини, учасник радянського р ...

Розпорядження ч. 46 коменданта м. Львів про реєстрацію чужинців. 15.12.1941

Order of Part 46 of Lviv commandant about the registration of strangers. 15.12.1941

Установлення німецької окупаційної влади у м. Львів супроводжувалося мародерством, грабунками, масовими арештами та вбивствами. Найбільшим трагізмом прихід гітлерівців обернувся для єврейської громади, що налічувала тут близько 160 тис. осіб. Відбулися масові погроми, розстріли, виселення до спеціально відведених районів у північній частині міста – гетто. У грудні 1941 р. окупаційна адміністрація видала спеціальне розпорядження про реєстрацію чужинців, до яких було віднесено і місцевих євреїв

The establishment of German occupation in ...

Олексій Єгоров. 1945
Oleksiy Yehorov. 1945

Росіянин. Уродженець Ферганської області (нині – Узбекистан). Економіст. Із початком німецько-радянської війни мобілізований до Червоної армії, служив на інтендантських посадах, зокрема від серпня 1942 р. в спецшколі Центрального штабу партизанського руху в м. Москва. Виконуючи посадові обов'язки, пройшов курс спецпідготовки. Від грудня 1942 р. проводив диверсії на комунікаціях противника на території Росії, Білорусі та України. У серпні 1944 р. десантований у Чехословаччині, учасник Словацького національного повстання. Від жовтня 1944 р. коман ...

Олексій Єгоров. 1945
Oleksiy Yehorov. 1945

Росіянин. Уродженець Ферганської області (нині – Узбекистан). Економіст. Із початком німецько-радянської війни мобілізований до Червоної армії, служив на інтендантських посадах, зокрема від серпня 1942 р. в спецшколі Центрального штабу партизанського руху в м. Москва. Виконуючи посадові обов'язки, пройшов курс спецпідготовки. Від грудня 1942 р. проводив диверсії на комунікаціях противника на території Росії, Білорусі та України. У серпні 1944 р. десантований у Чехословаччині, учасник Словацького національного повстання. Від жовтня 1944 р. коман ...

Фотолистівка поштова. Командир 1-ї партизанської бригади ім. Сталіна Олексій Єгоров із підлеглими. 1960-ті
Photo postcard. Oleksiy Yehorov a commander of Stalin the 1st partisan brigade with his subordinates. 1960s

Росіянин. Уродженець Ферганської області (нині – Узбекистан). Економіст. Із початком німецько-радянської війни мобілізований до Червоної армії, служив на інтендантських посадах, зокрема від серпня 1942 р. в спецшколі Центрального штабу партизанського руху в м. Москва. Виконуючи посадові обов'язки, пройшов курс спецпідготовки. Від грудня 1942 р. проводив диверсії на комунікаціях противника на території Росії, Білорусі та України. У серпні 1944 р. десантований у Чехословаччині, учасник Словацького національного повстання. Від жовтня 1944 р. коман ...

Посвідчення Олексія Єгорова. 07.09.1944
ID of Oleksiy Yehorov. 07.09.1944

Росіянин. Уродженець Ферганської області (нині – Узбекистан). Економіст. Із початком німецько-радянської війни мобілізований до Червоної армії, служив на інтендантських посадах, зокрема від серпня 1942 р. в спецшколі Центрального штабу партизанського руху в м. Москва. Виконуючи посадові обов'язки, пройшов курс спецпідготовки. Від грудня 1942 р. проводив диверсії на комунікаціях противника на території Росії, Білорусі та України. У серпні 1944 р. десантований у Чехословаччині, учасник Словацького національного повстання. Від жовтня 1944 р. коман ...

Подання (копія) про присвоєння позачергового військового звання «підполковник» Олексієві Єгорову. 10.1944
The application (copy) for awarding the extraordinary military rank of "lieutenant colonel" to Oleksiy Yehorov. 10.1944

Росіянин. Уродженець Ферганської області (нині – Узбекистан). Економіст. Із початком німецько-радянської війни мобілізований до Червоної армії, служив на інтендантських посадах, зокрема від серпня 1942 р. в спецшколі Центрального штабу партизанського руху в м. Москва. Виконуючи посадові обов'язки, пройшов курс спецпідготовки. Від грудня 1942 р. проводив диверсії на комунікаціях противника на території Росії, Білорусі та України. У серпні 1944 р. десантований у Чехословаччині, учасник Словацького національного повстання. Від жовтня 1944 р. коман ...

Посвідчення Олексія Єгорова. 29.11.1944
ID of Oleksiy Yehorov. 29.11.1944

Росіянин. Уродженець Ферганської області (нині – Узбекистан). Економіст. Із початком німецько-радянської війни мобілізований до Червоної армії, служив на інтендантських посадах, зокрема від серпня 1942 р. в спецшколі Центрального штабу партизанського руху в м. Москва. Виконуючи посадові обов'язки, пройшов курс спецпідготовки. Від грудня 1942 р. проводив диверсії на комунікаціях противника на території Росії, Білорусі та України. У серпні 1944 р. десантований у Чехословаччині, учасник Словацького національного повстання. Від жовтня 1944 р. коман ...

Оголошення гебітскомісара м. Бердичів щодо єврейського населення. 1942

Announcement of Gebietskommissar of Berdychiv regarding the Jewish population. 1942

Геноцид проти місцевого й нетутешнього єврейства відбувався одночасно зі встановленням німецької окупаційної влади в м. Бердичів (Житомирщина). Так, у серпні 1941 р. розпочався процес примусового відселення до гетто, створеного в районі міського базару, а вже у вересні 1941 р. стався розстріл – «Бердичівська трагедія» – одна з перших акцій із масового знищення євреїв. За час нацистської займанщини міста (липень 1941 р. – січень 1944 р.), тут було вбито понад 29 тис. євреїв. Незважаючи на загрозу смерті, близько 30 мешканців м. Бердичів було удо ...

Посвідчення до медалі «Чехословацький партизан» Тетяни Симоненко (Зикової). 12.01.1968
The certificate for the medal "The partisan of Czechoslovakia" of Tetyana Symonenko (Zykova). 12.01.1968

Народилась у м. Київ. Напередодні німецько-радянської війни працювала у відділі зв'язку в смт Іванків (нині – Вишгородський район Київської області). Про діяльність упродовж 1941–1943 рр. достеменно невідомо. Наприкінці 1943 р. закінчила курс спецпідготовки в спецшколі Українського штабу партизанського руху, була направлена на посаду радистки в партизанське з'єднання ім. Й.В. Сталіна. У його складі впродовж січня – липня 1944 р брала участь у рейдах на території Західної України. У липні – серпні 1944 р. з'єднання вирушило із Львівщини через пі ...

Вказівки батькам у вихованні дітей. 1949

Instructions for parents in raising children. 1949

Важливим напрямом діяльності українського націоналістичного підпілля та збройного повстанства в боротьбі з кремлівським режимом був випуск брошур та листівок пропагандивно-виховного змісту задля плекання української молоді. Одним із підпільних видавничих осередків повстанців стала друкарня ім. Якова Бусола–«Київського» в с. Чернихів (Зборівський район Тернопільської області) біля р. Серет. 1 липня 1952 р. типографію було знищено радянськими органами держбезпеки

An important line of activity of the Ukrainian nationalist underground and ...

Діти прихожан Греко-католицької церкви з духовними наставниками. 1944

Children of parishioners of the Greek Catholic Church with spiritual mentors. 1944

Із приходом нацистів на західноукраїнські землі в середовищі суспільно-активної вітчизняної громади посилилися надії на можливе відродження національної державності. Одним із оманливих сигналів послугувало відносно лояльне ставлення окупантів до активізації української церкви. Попри пересторогу, що така діяльність не має йти наперекір німецьким інтересам, загрози священикам, клір Української греко-католицької церкви робив усе задля гуртування, духовного зміцнення свого народу, збереження та примноження його високих морально-етичних та культурни ...

Олександра та Богдана Цегельські з подругою. 1953

Oleksandra and Bohdana Tsehelska with a girlfriend. 1953

У квітні 1950 р. Олександра та Богдана разом зі старшим братом Андрієм і матір’ю Мартою були виселені зі Львова на спецпоселення до Західного Сибіру як «сім’я посібника ОУН» Артемія Цегельського. Голова родини – священик Української греко-католицької церкви, активний громадський діяч, за відмову переходити на московське православ’я у 1946 р. заарештований і засуджений до 5 років позбавлення волі. Карався у воркутинському та печорському виправно-трудових таборах ГУЛАГу. По звільненні в 1951 р. Артемій Цегельський поєднався зі своєю сім’єю в Томс ...

Федір Іванчов. 24.04.1946
Fedir Ivanchov. 24.04.1946

Уродженець Закарпаття. У другій половині 1930-х рр. учителював, писав художні твори, публікувався в місцевих газетах. У грудні 1938 р. – березні 1939 р., в час становлення Карпатської України, був ув’язнений у таборі Думен, неподалік м. Рахів. Щоб уникнути репресій угорських окупантів, у ніч на 3 листопада 1939 р. нелегально перетнув кордон із СРСР. Був заарештований і засуджений до п'яти років виправних таборів. Покарання відбував на території Комі АРСР (північ європейської частини Росії). У лютому 1943 р. потрапив під спеціально оголошену амн ...

Посвідчення Федора Іванчова. 08.03.1943
ID of Fedir Ivanchov. 08.03.1943

Уродженець Закарпаття. У другій половині 1930-х рр. учителював, писав художні твори, публікувався в місцевих газетах. У грудні 1938 р. – березні 1939 р., в час становлення Карпатської України, був ув’язнений у таборі Думен, неподалік м. Рахів. Щоб уникнути репресій угорських окупантів, у ніч на 3 листопада 1939 р. нелегально перетнув кордон із СРСР. Був заарештований і засуджений до п'яти років виправних таборів. Покарання відбував на території Комі АРСР (північ європейської частини Росії). У лютому 1943 р. потрапив під спеціально оголошену амн ...

Припис на відрядження Федора Іванчова. 24.11.1944
The order for posting of Fedir Ivanchov. 24.11.1944

Уродженець Закарпаття. У другій половині 1930-х рр. учителював, писав художні твори, публікувався в місцевих газетах. У грудні 1938 р. – березні 1939 р., в час становлення Карпатської України, був ув’язнений у таборі Думен, неподалік м. Рахів. Щоб уникнути репресій угорських окупантів, у ніч на 3 листопада 1939 р. нелегально перетнув кордон із СРСР. Був заарештований і засуджений до п'яти років виправних таборів. Покарання відбував на території Комі АРСР (північ європейської частини Росії). У лютому 1943 р. потрапив під спеціально оголошену амн ...

Посвідчення до ордена «Військовий хрест 1939 р.» (Чехословачина) Федора Іванчова. 22.02.1946
The certificate for the order The Czechoslovak War Cross 1939–1945 of Fedir Ivanchov. 22.02.1946

Уродженець Закарпаття. У другій половині 1930-х рр. учителював, писав художні твори, публікувався в місцевих газетах. У грудні 1938 р. – березні 1939 р., в час становлення Карпатської України, був ув’язнений у таборі Думен, неподалік м. Рахів. Щоб уникнути репресій угорських окупантів, у ніч на 3 листопада 1939 р. нелегально перетнув кордон із СРСР. Був заарештований і засуджений до п'яти років виправних таборів. Покарання відбував на території Комі АРСР (північ європейської частини Росії). У лютому 1943 р. потрапив під спеціально оголошену амн ...

Посвідчення до медалі «За заслуги» І ст. (Чехословачина) Федора Іванчова. 30.03.1946
The certificate for the First Class Czechoslovak medal "For Merit" of Fedir Ivanchov. 30.03.1946

Уродженець Закарпаття. У другій половині 1930-х рр. учителював, писав художні твори, публікувався в місцевих газетах. У грудні 1938 р. – березні 1939 р., в час становлення Карпатської України, був ув’язнений у таборі Думен, неподалік м. Рахів. Щоб уникнути репресій угорських окупантів, у ніч на 3 листопада 1939 р. нелегально перетнув кордон із СРСР. Був заарештований і засуджений до п'яти років виправних таборів. Покарання відбував на території Комі АРСР (північ європейської частини Росії). У лютому 1943 р. потрапив під спеціально оголошену амн ...

Посвідчення до медалі «За мужність» (Чехословачина) Федора Іванчова. 30.03.1946
The certificate for the Czechoslovak medal “For Courage” of Fedir Ivanchov. 30.03.1946

Уродженець Закарпаття. У другій половині 1930-х рр. учителював, писав художні твори, публікувався в місцевих газетах. У грудні 1938 р. – березні 1939 р., в час становлення Карпатської України, був ув’язнений у таборі Думен, неподалік м. Рахів. Щоб уникнути репресій угорських окупантів, у ніч на 3 листопада 1939 р. нелегально перетнув кордон із СРСР. Був заарештований і засуджений до п'яти років виправних таборів. Покарання відбував на території Комі АРСР (північ європейської частини Росії). У лютому 1943 р. потрапив під спеціально оголошену амн ...

Наказ міністра національної оборони Чехословаччини про звільнення Федора Іванчова з військової служби. 03.04.1948
The order of a Minister of National Defense of Czechoslovakia on the dismissal from military service of Fedir Ivanchov. 03.04.1948

Уродженець Закарпаття. У другій половині 1930-х рр. учителював, писав художні твори, публікувався в місцевих газетах. У грудні 1938 р. – березні 1939 р., в час становлення Карпатської України, був ув’язнений у таборі Думен, неподалік м. Рахів. Щоб уникнути репресій угорських окупантів, у ніч на 3 листопада 1939 р. нелегально перетнув кордон із СРСР. Був заарештований і засуджений до п'яти років виправних таборів. Покарання відбував на території Комі АРСР (північ європейської частини Росії). У лютому 1943 р. потрапив під спеціально оголошену амн ...