Через специфіку діяльності розвідниці певних відомостей із її біографії досі бракує. Уродженка Полтавщини. У 1940 р. закінчила Харківський педагогічний інститут іноземних мов і почала викладати німецьку мову у військовому училищі зв’язку та військово-медичному училищі в м. Харків. Восени 1941 р., залишилась у м. Харків для проведення підпільної діяльності під час окупації. У 1943 р. десантована в м. Вінниця, працювала перекладачкою в місцевій комендатурі, де проводила розвідувальну діяльність. 7 серпня 1944 р. у складі розвідувальної групи «Авангард» десантована в районі м. Краків (Польща), згодом група передислокувалась до Чехословаччини. Учасниця руху Опору в Польщі та Чехословаччині. По війні мовознавиця М. Бобирьова здобула науковий ступінь доктора філологічних наук та вчене звання професора Київського державного педагогічного інституту іноземних мов (нині – Київський національний лінгвістичний університет), нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ст.

There is a lack of certain information about her, because of the specifics of the intelligence officer's activities. From Poltava region. In 1940 she graduated from the Kharkiv Pedagogical Institute of Foreign Languages and began teaching German at the Military academy of liaison and the Military medical academy in Kharkiv. In the autumn of 1941, she stayed in Kharkiv to participate in underground activities during the occupation. In 1943 she landed in Vinnytsia, worked as an interpreter at the local commandant's office, where she provided intelligence activities. She in the ranks of intelligence group “Avanhard” landed near Krakow (Poland) on the 7th of August 7, 1944. Later the group relocated to Czechoslovakia. She was a participant of the Resistance movement in Poland and Czechoslovakia. A linguist Mariya Bobyrʹova became a Doctor of Sciences in philology and a professor of the Kyiv State Pedagogical Institute of Foreign Languages (now - Kyiv National Linguistic University) after the war. She was awarded the Third Class Order for Courage