У 1941-1943 рр. під час нацистської окупації Києва Наталія Добровольська була господаркою явочної квартири підпільного міськкому партії по вул. Дмитрівська, 50. Дочка Іди Маркус – Тетяна була зв'язковою міськкому та членкинею диверсійно-винищувальної групи, брала активну участь у діяльності радянського антинацистського підпілля. За підробленими документами на прізвище Маркусідзе, за легендою доньки розстріляного більшовиками грузинського князя, Тетяна працювала в німецькій офіцерській їдальні. Маючи привабливу зовнішність, вона легко входила у довіру, збирала інформацію про співробітників гестапо, була причетна до отруєння та вбивства декількох нацистських вояків. У серпні 1942 р. заарештована. Після жорстоких тортур 29 січня 1943 р. розстріляна, ймовірно, у Бабиному Яру. Посмертно удостоєна звання Героя України (2006 р.). Лист адресований у м. Кунгур Молотовської обл. (нині Пермський край Російської Федерації), де в евакуації перебували її рідні

In 1941-1943, during the Nazi occupation of Kyiv, Nataliya Dobrovolska was a hostess of the safe house of the underground city party situated in Dmytrivska Street, 50. Ida’s daughter Tetiana was a liaison person of the city committee, a member of the sabotage and extermination group. She took an active part in the activities of the Soviet anti-Nazi underground. Having false documents she was known as Markusidze. According to one legend she was a daughter of a Georgian prince shot by the Bolsheviks. Tetiana worked in a German officer's canteen. Being a beautiful woman, she gained someone’s trust easily, snooped for information about Gestapo members. She was involved in the murder of several Nazi soldiers. In August 1942 she was arrested. On January 29, 1943, having been severely tortured, she was shot, probably in Babyn Yar. Tetiana was posthumously awarded the title “Hero of Ukraine” (2006). The letter is addressed to her relatives who were evacuated in Kungur, Molotov region (current Perm Krai, the Russian Federation)