Цифрові колекції
Об'єктів - 440
Припис відділу кадрів інженерних військ Червоної армії Івану Гайовому. 13.09.1944
The order of the personnel department of the Engineering Troops of the Red Army to Ivan Hayovyy. 13.09.1944

Уродженець Київщини. У 1937–1940 рр. служив у лавах Червоної армії, учасник радянсько-польської та радянсько-фінляндської воєн. Із початком німецько-радянської війни повторно мобілізований до РСЧА, учасник оборони м. Київ, вигнання нацистів зі Сходу та Півдня України. Від вересня 1944 р. – у складі 2-ї армії Війська Польського, брав участь у боях та розмінуванні міст на території Польщі й Чехословаччини, відзначений двома польськими орденами «Хрест Грюнвальда». По війні мешкав у м. Київ

From Kyiv region. In 1937–1940 he served in the ...

Привітання командування бригади Івану Гайовому з нагоди присвоєння йому звання «поручик» Війська Польського. 20.01.1945
The congratulations of the brigade command to Ivan Hayovyy on the occasion of awarding him the rank of "poruchyk" of the Polish Army. 20.01.1945

Уродженець Київщини. У 1937–1940 рр. служив у лавах Червоної армії, учасник радянсько-польської та радянсько-фінляндської воєн. Із початком німецько-радянської війни повторно мобілізований до РСЧА, учасник оборони м. Київ, вигнання нацистів зі Сходу та Півдня України. Від вересня 1944 р. – у складі 2-ї армії Війська Польського, брав участь у боях та розмінуванні міст на території Польщі й Чехословаччини, відзначений двома польськими орденами «Хрест Грюнвальда». По війні мешкав у м. Київ

From Kyiv region. In 1937–1940 he served in the ...

Витяг про звірства і злодіяння нацистів у Кіровоградській області. [1944]

Extract of brutality and atrocities of the Nazis in Kirovohrad region. [1944]

Перша акція Голокосту на Кіровоградщині відбулася 23 серпня 1941 р., коли німецька зондеркоманда 4б у м. Кіровоград (нині – м. Кропивницький) у спеціально підготовленому таборі на Кущівці розстріляла кілька сотень чоловіків-євреїв. Шерег актів масового винищення в місті відбувся упродовж наступного місяця. Так, 19 вересня на Кущівці каральний підрозділ 1-ї мотопіхотної бригади СС знищив 290 євреїв-чоловіків. 30 вересня у протитанкових ровах за містом було розстріляно 4 200 євреїв, зокрема 600 військовополонених. Такі діяння нацистами були вчине ...

Спогади Мовзеша Каца. 04.08.2008

Memories of Movzesh Kats. 04.08.2008

У травні 1944 р. разом із батьками, братами й сестрами (у родині було семеро дітей) переміщений у гетто м. Хуст, а відтак вивезений до Польщі. Від 29 травня 1944 р. до 11 квітня 1945 р. – в’язень концтаборів Аушвіц I (Польща) та Бухенвальд (Німеччина). Після звільнення повернувся додому. Із родини залишилася тільки сестра Гіта

In May 1944, Movzesh, his parents, brothers and sisters (there were seven children in the family) were transferred in Khust ghetto, and then they were taken to Poland. From May 29, 1944 until April 11, 1945, he ...

Наказ № 57 командування округу № 3 Війська Польського про призначення офіцерів на командні посади. 13.09.1944
The order № 57 of the Command of the District № 3 of the Polish Army on the appointment of officers to command positions. 13.09.1944

Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса

From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...

Витяг зі звіту про діяльність 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського, командиром якої був Микола Донцов. 10.01.1945
The excerpt from the report on the activities of the 10th partisan brigade "Victory" of the Polish Army, which commander was Mykola Dontsov. 10.01.1945

Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса

From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...

Довідка Польського партизанського штабу про діяльність 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського, командиром якої був Микола Донцов. 31.01.1945
The certificate from the Polish partisans headquarter on the activities of the 10th partisan brigade "Victory" of the Polish Army, commanded by Mykola Dontsov. 31.01.1945

Уродженець Миколаївщини. У 1939 р. призваний до Червоної армії, учасник оборонних боїв у Криму та на Кубані 1941–1942 рр. У жовтні 1942 р. поранений потрапив у полон, згодом – до табору в м. Кельці (Польща), звідки втік. Від травня 1944 р. – боєць партизанського загону в складі Армії Людової. Від серпня до жовтня 1944 р. – командир 10-ї партизанської бригади «Перемога» Війська Польського. По війні мешкав у м. Одеса

From Mykolayiv region. In 1939 he was mobilized in the Red Army, participated in the defensive battles in the Crimea and ...

Посвідчення до медалі «За участь в оборонній війні 1939 року» Василя Крокоса. 02.06.1997
The certificate for the medal "For participation in the defense war of 1939" of Vasyl' Krokis. 02.06.1997

Уродженець Львівщини. У 1938 р. призваний до Війська Польського, брав участь у боях проти Вермахту в 1939 р., потрапив до полону, був звільнений. У 1942 р. вивезений на примусові роботи до Німеччини. По війні мешкав у м. Стрий (Львівщина)

From Lviv region. In 1938 he was mobilized in the Polish Army, participated in the battles against the Wehrmacht. In 1939 he became a prisoner of war and was released. In 1942 he was deported to Germany for forced labor. He lived in Stryy (Lviv region) after the war

Посвідчення особи Юрія Мірошниченка. 20.11.1944
The ID of Yuriy Miroshnychenko. 20.11.1944

Уродженець Вінниччини. У 1941 р. закінчив Київський політехнічний інститут, у 1942 р. – Військову академію механізації і моторизації РСЧА. Фахівець із пально-мастильних матеріалів (далі – ПММ), під час служби в армії контролював отримання, транспортування, розподіл та використання ПММ. Від літа 1942 р. до березня 1944 р. – на різних ділянках німецько-радянського фронту. Від березня 1944 р. – у складі 1-го польського корпусу, згодом – 1-ї армії Війська Польського, в 1945–1946 рр. – у Міністерстві оборони Польщі. Після звільнення з армії полковн ...

Витяг із наказу міністра національної оборони Польщі № 978. 12.08.1947
The excerpt from the order of the minister of national defense of Poland № 978. 12.08.1947

Уродженець Хмельниччини. Від 1939 р. – в лавах Червоної армії, від липня 1941 р. – на штабних посадах дивізійного, згодом армійського рівня. Учасник оборонних боїв на Півдні України, битви за Кавказ, вигнання нацистів із Центральної та Південної України. Від червня 1944 р. – у Війську Польському, від жовтня 1944 р. – в Головному штабі Вiйська Польського. Учасник боїв на території Польщі та Німеччини, битви за Берлін. У складі парадного розрахунку Вiйська Польського 24 червня 1945 р. брав участь у Параді Перемоги в м. Москва. У 1945–1951 рр. пр ...

Посвідчення Дмитра Пузя. 15.08.1944
The ID of Dmytro Puzʹ. 15.08.1944

Уродженець Кіровоградщини. В жовтні 1941 р. евакуйований на Південний Урал ( м. Магнітогорськ), де працював електромонтажником. Із жовтня 1942 р навчався у радіороті спецшколи Українського штабу партизанського руху (м. Саратов). У серпні 1943 р. десантувався на Житомирщині та був направлений до польського партизанського з’єднання «Jeszcze Polska nie zginęła» «Ще Польща не згинула» під командуванням підполковника Роберта Сатановського. З’єднання діяло на теренах Волині та сучасного Люблінського воєводства Польщі до серпня 1944 р. Подальша участ ...

Подяка командування полку Назару Толстолипу з нагоди святкування 1 травня. 01.05.1945
The gratitude of the regiment commanders to Nazar Tolstolyp on the occasion of the celebration the 1 st of May. 01.05.1945

Уродженець Київщини. Від 1939 р. – в Червоній армії, зв’язківець. Під час німецько-радянської війни брав участь у прикордонних боях у районі м. Перемишль та обороні м. Київ, у Сталінградській битві та форсуванні Дніпра в районі м. Запоріжжя. Від серпня 1944 р. – у Війську Польському, учасник боїв на території Польщі та Східної Пруссії. У 1945–1947 рр. служив у Генеральному штабі Війська Польського та Військово-морському флоті Польщі. Після звільнення в запас мешкав у м. Київ

From Kyiv region. Since 1939 he served as a signalman in th ...

Наказ Головнокомандувача Війська Польського №54 з нагоди святкування 28-ї річниці створення Червоної армії. 23.02.1946
The order of the Commander-in-Chief of the Polish Army №54 on the occasion of the celebration of the 28th anniversary of the Red Army. 23.02.1946

Уродженець Київщини. Від 1939 р. – в Червоній армії, зв’язківець. Під час німецько-радянської війни брав участь у прикордонних боях у районі м. Перемишль та обороні м. Київ, у Сталінградській битві та форсуванні Дніпра в районі м. Запоріжжя. Від серпня 1944 р. – у Війську Польському, учасник боїв на території Польщі та Східної Пруссії. У 1945–1947 рр. служив у Генеральному штабі Війська Польського та Військово-морському флоті Польщі. Після звільнення в запас мешкав у м. Київ

From Kyiv region. Since 1939 he served as a signalman in th ...

Спогади Рувима Штейна. 1996

Memoirs of Reuben Stein. 1996

29 вересня 1941 р. 15-річний Рувим із мамою Рахіллю та маленькою сестричкою Марією, як і всі київські євреї, вирушив до Бабиного Яру. Відчувши смертельну загрозу, мати наказала синові тікати. Хлопець стрибнув у водостічну трубу біля дороги, в якій просидів до пізньої ночі. Мама та сестричка були розстріляні. Декілька тижнів Рувим переховувався на околицях міста, збирав картоплю, ночував по горищах та сараях. Притулок підлітку надала знайома родина Бобровських – Марія та її сини Михайло і Микола. Вони допомогли зробити юнакові свідоцтво про наро ...

Посвідчення до нагрудного знака «Юний учасник Великої Вітчизняної війни» Анатолія Бєляєва. 1972

Anatoliy Bieliaev’s badge certificate “Young Participant of the Great Patriotic War”. 1972

Із родини репресованого кадрового військового. З початком бойових дій у Східній Європі, долучився до радянської підпільної організації в м. Лисянка. З 1943 р. – розвідник та зв’язківець місцевого партизанського загону, згодом – 27 армії 1-го Українського фронту. Брав участь у диверсійних операціях, де під час одного з боїв отримав важке поранення. Після одужання був направлений військкоматом до школи юнг Північного флоту на Соловецькі острови

His father was a repressed serviceman. With the beginning of hostilities in Eastern Europe, h ...

Посвідчення до медалі «За відвагу» Анатолія Бєляєва. 02.04.1946

Anatoliy Bieliaev’s medal certificate “For Courage”. 02.04.1946

Із родини репресованого кадрового військового. З початком бойових дій у Східній Європі, долучився до радянської підпільної організації в м. Лисянка. З 1943 р. – розвідник та зв’язківець місцевого партизанського загону, згодом – 27 армії 1-го Українського фронту. Брав участь у диверсійних операціях, де під час одного з боїв отримав важке поранення. Після одужання був направлений військкоматом до школи юнг Північного флоту на Соловецькі острови

His father was a repressed serviceman. With the beginning of hostilities in Eastern Europe, h ...

Посвідчення до медалі «За оборону Києва» Анатолія Бєляєва. 29.12.1963

Anatoliy Bieliaev’s medal certificate “For the Defense of Kyiv”. 29.12.1963

Із родини репресованого кадрового військового. З початком бойових дій у Східній Європі, долучився до радянської підпільної організації в м. Лисянка. З 1943 р. – розвідник та зв’язківець місцевого партизанського загону, згодом – 27 армії 1-го Українського фронту. Брав участь у диверсійних операціях, де під час одного з боїв отримав важке поранення. Після одужання був направлений військкоматом до школи юнг Північного флоту на Соловецькі острови

His father was a repressed serviceman. With the beginning of hostilities in Eastern Europe, h ...

Оголошення гебітскомісара Луцької округи Г. Лінднера. 13.12.1941

Announcement of Lutsk Gebietskommissar H. Lindner. 13.12.1941

У грудні 1941 р. гітлерівцями було створене Луцьке гетто. Там утримували 17–25 тис. євреїв з міста й довколишніх сіл. Їх використовували на важких фізичних роботах, будь-які контакти із зовнішнім світом заборонялися під загрозою розстрілу. 19–20 червня 1942 р., під час першої каральної акції в гетто розстріляно 2 тис. осіб. 19 – 23 серпня 1942 р. більшість мешканців Луцького гетто (15–16 тис. євреїв, у тому числі 5 тис. із навколишніх населених пунктів) розстріляно в с. Гнідава (нині – у складі м. Луцьк). Зберігся персональний список лише 584 о ...

Лист Краківського районного управління Спілки борців за свободу та демократію Олексію Шаповалову. 18.12.1974
The letter from the Krakow District Department of the Union of Freedom and Democracy Fighters to Oleksiy Shapovalov. 18.12.1974

Уродженець м. Катеринослав (нині – м. Дніпро). Упродовж 1939–1941 рр. навчався у військовому училищі. Учасник оборонних боїв 1941 р. на території України. Від травня 1942 р. – розвідник резидентури штабу Південного фронту. Від червня 1942 р. до січня 1944 р. – учасник підпільної боротьби на північному сході Кіровоградщини. Упродовж січня – червня 1944 р. навчався у спецшколі Головного розвідувального управління Генерального штабу Червоної армії. Від червня 1944 р. до лютого 1945 р. – заступник командира розвідувальної групи «Голос», яка діяла в ...

Подяка Медичної служби Війська Польського Володимирові Шушпану. 18.01.1946
The gratitude of the Medical Service of the Polish Army to Volodymyr Shushpan. 18.01.1946

Уродженець Житомирщини. У 1940 р. закінчив Коростенський медтехнікум і був призваний до Червоної армії. Під час німецько-радянської війни брав участь в оборонних боях у районі Перекопського перешийку (нині – АР Крим), битві за Кавказ, вигнанні нацистів із Херсонщини, де в грудні 1943 р. зазнав поранення. До квітня 1944 р. лікувався в госпіталі, ймовірно, паралельно проходячи навчання. Відтак був направлений до 1-ї інженерно-саперної бригади 1-ї армії Війська Польського. Учасник боїв на території Польщі й Німеччини, битв за Варшаву та Берлін. Пі ...